№1. Електричний пристрій був ввімкнений в мережу з напругою U 1 . Як зміниться виконана робота,
якщо цей же пристрій буде працювати протягом такого ж часу як і в першому при незмінній силі
струму, а напруги зменшиться в 4 рази?
А. Робота зменшиться в 2 рази. Б. Робота зменшиться в 16 раз.
В. Робота зменшиться в 4 рази. Г. Робота не зміниться.
№2. Як записується потужність 1,5 кВт в основних одиницях?
А. 150 Вт. Б. 1500 Вт. В. 15000 Вт. Г. 150000 Вт.
№3. Чому дорівнює кількість теплоти, що виділяється нерухомим провідником, по якому тече
електричний струм?
А. Потужності електричного струму. Б. Роботі електричного струму.
В. Внутрішній енергії провідника. Г. Потенціальній енергії провідника.
№4. Коефіцієнт корисної дії завжди …
А. більше 100%. Б. дорівнює 100%. В. менше 100%. Г. може бути будь-який.
№5. У розчинах електролітів носіями заряду є …
А. ... електрони. Б. ... позитивні та негативні іони.
В. ... тільки позитивні іони. Г. ... дірки та електрони.
№6. Чому при дуговому розряді для проходження струму крізь газовий проміжок не потрібна висока
напруга?
А. Електроди іонізують газ навколо себе.
Б. Наявність вільних електричних зарядів забезпечується фотоелектронною емісією.
В. Наявність вільних електричних зарядів забезпечується високою температурою.
Г. В газі завжди є достатня кількість вільних зарядів для виникнення дугового розряду.
Рівень 2.
№7. За 5 хв у електролітичній ванні на катоді виділилось 0,672 г срібла. Яка сила струму проходила по
колу? Електрохімічний еквівалент срібла дорівнює 1,12 мг/Кл.
№8. Який опір має нагрівальний елемент паяльника для термоклею, якщо на ньому за 20 хв
виділяється 48 кДж теплоти? Через нагрівальний елемент проходить сила струму 0,2 А.
№9. Протягом якого часу працював електропаяльник, опір спіралі якого дорівнює 1,1 кОм, якщо при
проходженні сили струму 0,2 А виділилось 13,2 кДж?
Рівень 3.
№10. По електричному приладу потужністю 1500 Вт проходить сила струму 5 А. Визначити опір
приладу.
№11. На скільки градусів нагріли воду масою 150 г в чашці за до туристичного кип’ятильника
опором 84 Ома за 1 хв, якщо по спіралі кип’ятильника проходив струм 2,5 А?
Рівень 4.
№12. Під час будівництва колодязя для опускання залізобетонної труби на глибину 28,5 м використали
підйомного крана, який працює від напруги 380 В при силі струму 15 А , час 30 хв.00 Визначити масу
залізобетонної труби, якщо коефіцієнт корисної дії двигуна підйомного крана дорівнює 75%.
Эта статья — об основном законе электрической цепи. О законе магнитной цепи см. Закон Ома для магнитной цепи; об акустическом законе Ома см. Акустический закон Ома.
Зако́н О́ма — эмпирический физический закон, определяющий связь электродвижущей силы источника (или электрического напряжения) с силой тока, протекающего в проводнике, и сопротивлением проводника. Установлен Георгом Омом в 1826 году (опубликован в 1827 году) и назван в его честь.
U — напряжение,
I — сила тока,
R — сопротивление
В своей работе[1] Ом записал закон в следующем виде:
{\displaystyle X\!={a \over {b+l}},\qquad (1)}{\displaystyle X\!={a \over {b+l}},\qquad (1)}
где:
X — показания гальванометра (в современных обозначениях, сила тока I);
a — величина, характеризующая свойства источника напряжения, постоянная в широких пределах и не зависящая от величины тока (в современной терминологии, электродвижущая сила (ЭДС) ε);
l — величина, определяемая длиной соединяющих проводов (в современных представлениях соответствует сопротивлению внешней цепи R);
b — параметр, характеризующий свойства всей электрической установки (в современных представлениях, параметр, в котором можно усмотреть учёт внутреннего сопротивления источника тока r).
Формула (1) при использовании современных терминов выражает закон Ома для полной цепи:
{\displaystyle I\!={\varepsilon \! \over {R+r}},\qquad (2)}{\displaystyle I\!={\varepsilon \! \over {R+r}},\qquad (2)}
где:
{\displaystyle {\varepsilon \!}}{\varepsilon \!} — ЭДС источника напряжения, В;
{\displaystyle I}I — сила тока в цепи, А;
{\displaystyle R}R — сопротивление всех внешних элементов цепи, Ом;
{\displaystyle r}r — внутреннее сопротивление источника напряжения, Ом.
Из закона Ома для полной цепи вытекают следующие следствия:
при {\displaystyle r\ll R}{\displaystyle r\ll R} сила тока в цепи обратно пропорциональна её сопротивлению, а сам источник в ряде случаев может быть назван источником напряжения;
при {\displaystyle r\gg R}{\displaystyle r\gg R} сила тока не зависит от свойств внешней цепи (от величины нагрузки), и источник может быть назван источником тока.
Часто[2] выражение
{\displaystyle U\!=IR,\qquad (3)}U\!=IR,\qquad (3)
где {\displaystyle U}U есть напряжение, или падение напряжения (или, что то же, разность потенциалов между началом и концом участка проводника), тоже называют «законом Ома».
Таким образом, электродвижущая сила в замкнутой цепи, по которой течёт ток в соответствии с (2) и (3) равняется:
{\displaystyle {\varepsilon \!}=Ir+IR=U(r)+U(R).\qquad (4)}{\varepsilon \!}=Ir+IR=U(r)+U(R).\qquad (4)
То есть сумма падений напряжения на внутреннем сопротивлении источника тока и на внешней цепи равна ЭДС источника. Последний член в этом равенстве специалисты называют «напряжением на зажимах», поскольку именно его показывает вольтметр, измеряющий напряжение источника между началом и концом присоединённой к нему замкнутой цепи. В таком случае оно всегда меньше ЭДС.
К другой записи формулы (3), а именно:
{\displaystyle I\!={U \over R}\qquad (5)}I\!={U \over R}\qquad (5)