Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
Fт=450 кН
Объяснение:
V=72 км/час=20 м/с
t=50 с
m=500 т=500000 кг
μ=0,05
Fт=?
Fт=m*a+Fтр,
т.к. поезд трогается, V₀=0 ⇒ a=V/t, Fтр=μ*m*g ⇒
Fт=m*V/t+μ*m*g=m*(V/t+μ*g)=500000*(20/50+0,05*10)=450000 H=450 кН