Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі П. могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий б долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих П., крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси П. охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси П. перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.
Закон сложения скоростей, соизмеримых со скоростью света, входит в число основных выводов специальной теории относительности (СТО) , которые приводятся и в школьных учебниках. Вот формула для вычисления: v = (v1 + v2)/ (1 + v1*v2/c (кв) ). Вычислим: учитывая что v1 = v2 = v; : v (отн. ) = (v+ v)/ (1 + v*v./с*с) = 2vс ( кв) /(с (кв) + м (кв) ) = 2*0,8с*с/ (с (кв) + 0,64с (кв) ) = 2*0,8/(1 +0,64) = 1,6/ 1,64 = 0,98 с; Это и можно считать ответом v = 0,98c. Ни при каких скоростях относительная скорость не может превышать скорости света с = 3*10(в 8 ст) м/с. ответ можно выразить и в м/с . v = 0,98*3*10(в 8 ст) м/с = 294 000 000 м/с = 294 000 км/с.
Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі П. могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий б долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих П., крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси П. охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси П. перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.