Для того, щоб виник та існував постійний електричний струм у речовині, потрібні: а) наявність вільних заряджених частинок; б) напруженість електричного поля в провіднику має не дорівнювати нулеві і бути сталою в часі; в) коло постійного струму має бути замкненим; г) на вільні електричні заряди, крім кулонівських сил, мають діяти неелектричні сили, які називають сторонніми силами. Сторонні сили можуть бути створені джерелами струму (гальванічними елементами, акумуляторами, електричними генераторами тощо).
Під час замикання кола електричний струм виникає миттєво, а швидкість напрямленого руху вільних заряджених частинок має певне значення. Ця суперечність пояснюється тим, що швидкість встановлення електричного поля по периметру кола значно більша від швидкості впорядкованого руху вільних носіїв заряду. Електричне поле під час замикання кола установлюється протягом часу , де l - периметр електричного кола; c - швидкість світла. Унаслідок такого миттєвого поширення електричного поля майже одночасно по всьому об'єму провідників зовнішньої ділянки замкненого кола на вільні заряджені частинки в певному напрямі діятимуть кулонівські сили, а на внутрішній ділянці діятимуть сторонні сили.
Спрашивается, при каком времени t синусоида будет иметь значение, равное 1/2. Для этого посмотрим какому углу соответствует синус в 1/2. Дык это же угол 30 градусов (или пи/6 - для извращенцев, любящих радианы). А сколько 30 градусов составляют от полного круга в 360 градусов? Дык 1/12. Стало быть, точка набирает половину ускорения за эти самые 1/12 периода, а он равен 12 с, значит 12 / 12 = 1 с. За это время 1 с точка набирает ускорение от нуля до половины максимального.
Ну, у меня так получилось. Проверь за мной, может где ошибся в рассуждениях.