Вимі́рювальний при́лад (рос. измерительный прибор; англ. indicating instrument; measuring instrument; нім. Ausmessungsgerät n, Messgerät n) — засіб вимірювань, в якому створюється зоровий сигнал вимірюваної інформації[1]. Основне призначення вимірювальних приладів — наочний показ дослідного параметра за до показувального пристрою, запис його значення на різних носіях, вироблення сигналу поточного значення для системи автоматичного регулювання. Деякі вторинні прилади містять контактну групу для сигналізації граничних значень параметра та інтегратор.
Відповідь:
При послідовному з'єднанні провідників сила струму у всіх провідниках однакова:
{\displaystyle I_{1}=I_{2}=\ldots =I_{N}}{\displaystyle I_{1}=I_{2}=\ldots =I_{N}}
Повна напруга в колі при послідовному з'єднанні, або напруга на полюсах джерела струму, дорівнює сумі напруг на окремих ділянках кола:
{\displaystyle U=U_{1}+U_{2}+\ldots +U_{N}}{\displaystyle U=U_{1}+U_{2}+\ldots +U_{N}}
Загальний опір усієї ділянки кола дорівнює сумі опорів:
{\displaystyle R=R_{1}+R_{2}+\ldots +R_{N}}{\displaystyle R=R_{1}+R_{2}+\ldots +R_{N}}.
Пояснення: