У 1820 році данський фізик Ерстед демонстрував студентам дослід із нагріванням провідника електричним струмом. У ході досліду вчений помітив, що під час проходження струму магнітна стрілка, розташована поблизу провідника, відхилялася від напрямку «північ — південь», встановлюючись перпендикулярно до провідника. Як тільки струм припинявся, стрілка знову поверталася в початкове положення, тобто встановлювалася вздовж ліній магнітного поля Землі. Це відбувається тому, що навколо провідника зі струмом існує магнітне поле.
Бросим несколько спичек в чашку с водой, соберем их посередине вместе в виде звездочки. Затем коснемся воды в середине звездочки заостренным кусочком мыла. Спички разбегутся во все стороны. Коснемся теперь воды в середине чашки кусочком сахара, и спички соберутся вместе.Это объясняется тем, что на поверхности жидкость как бы покрыта тонкой и эластичной пленкой, натяжение которой неодинаково в разных жидкостях - в одной больше, в другой меньше.Кусочек мыла, растворяясь в середине звездочки из спичек, уменьшает эластичность этой пленки в этом месте, получается ток жидкости от центра чашки к краям, и спички расходятся в стороны. Кусочек сахара, впитывающий в себя воду, вызывает, наоборот, течение воды от краев к сахару, и спички снова собираются вместе.
У 1820 році данський фізик Ерстед демонстрував студентам дослід із нагріванням провідника електричним струмом. У ході досліду вчений помітив, що під час проходження струму магнітна стрілка, розташована поблизу провідника, відхилялася від напрямку «північ — південь», встановлюючись перпендикулярно до провідника. Як тільки струм припинявся, стрілка знову поверталася в початкове положення, тобто встановлювалася вздовж ліній магнітного поля Землі. Це відбувається тому, що навколо провідника зі струмом існує магнітне поле.