Шкала Фаренгейта. Температурна шкала, що використовується у СІИА та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F. За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °Р. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F. За однією із версій, Фаренгейт спочатку прийняв за 0 найменшу температуру на вулиці взимку 1708-1709 років, а за 100 Т — температуру свого тіла. Шкала Реомюра. Температурна шкала, запропонована в 1730 році R. Реомюром, який описав винайдений ним спиртовий термометр. Одиниця — градус Реомюра (°R), 1R дорівнює частині температурного інтервалу між реперними точками: температурою танення льоду (°R) і кипіння води (80 °R). Така шкала була пов’язана з тим, Що суміш вода-спирт при температурі кипіння води (100 °С) розширюється рівно на 8 %. Довгий час шкала Реомюра використовувалась у Франції, в наш час не використовується.
1. Чем больше масса тела, тем больше тепла требуется, что бы нагреть его на 1 градус.
2. Чем больше разность температур в начале и конце процесса, тем больше тепла для этого нужно.
(Естественно, если идет остывание, то надо говорить о выделившемся тепле).
А теперь не столь очевидное:
Для того, что бы изменить температуру тела на один градус при одной и той же массе для различных веществ требуется разное количество вещества. Поэтому ввели физическую величину, называющуюся удельной теплоемкостью, и показывающую зависимость изменения количества тепла от рода вещества.
Удельная теплоемкость - это количество тепла, необходимого для нагрева тела массой 1 кг на 1 градус. Обозначается с.
Теперь сложив все это воедино получим формулу
Q = cm(t2-t1), где Q - количество тепла, необходимое для нагрева (или выделившееся при остывании) тела массой m на t2-t1 градус.