1. У чому полягає принцип суперпозиції? 2. Скільки розрахункових схем потрібно скласти при
 використанні методу накладання?
 3. Що треба зробити з ідеальними джерелами ЕРС при
 складанні розрахункових схем?
 4. Що треба зробити з ідеальними джерелами струму при
 складанні розрахункових схем?
 5. Чому при складанні розрахункових схем треба залишати
 у схемі внутрішні опори джерел?
 6. Що таке часткові струми?
 7. Яким чином знаходять реальні струми у вітках після
 розрахунку усіх часткових струмів?
 8. Чи може у результаті розрахунку бути отримано від’ємне
 значення струму у вітці?
 9. Навести правила складання балансу потужностей.
 10. Що означає від’ємна потужність джерела у балансі
 потужностей?
 11. Чому у правій частині рівняння балансу потужностей не
 може бути від’ємних значень потужностей, що споживають
 опори?
 12. Як знайти напругу на затискачах джерела струму?
 
 1. Скільки незалежних контурів треба визначити у колі при
 використанні методу контурних струмів?
 2. Як треба обирати контури, якщо у колі є джерела
 струму?
 3. Чи реально існують у колі контурні струми?
 4. Що таке контурні ЕРС і як їх розрахувати?
 5. Що таке власні контурні опори і як їх розрахувати?
 6. Що таке суміжні опори і як їх розрахувати?
 7. Чому дорівнює кількість рівнянь у системі за методом
 контурних струмів у колі без джерел струму?
 8. Чому дорівнює кількість рівнянь у системі за методом
 контурних струмів у колі з джерелами струму?
 9. Чому при наявності у колі джерел струму кількість
 необхідних рівнянь зменшується?
 10. Які рівняння треба вилучити з формалізованої системи
 при наявності у колі джерел струму?
 11. Які є математичні методи розв’язання системи рівнянь
 з невідомими контурними струмами?
 12. Як знайти реальні струми у вітках після розв’язання
 системи і знаходження контурних струмів?
 13. Як зробити перевірку розрахунку кола за методом
 контурних струмів?
                                                            
                             
                         
                    
Испарилось 2,2 кг воды
Объяснение:
Дано:
m₁ = 800 г = 0, 8 кг
m₂ = 50 кг
t₁ = 20⁰C
t₂ = 100⁰C
КПД = 60%
q = 46,2·10⁶ Дж/кг
с = 4200 Дж/(кг·°С)
r = 2,26·10⁶ Дж/кг
Δm - ?
1)
Сжигаем бензин:
Q₁ = q·m₁ = 46,2·10⁶ ·0,8 ≈ 37·10⁶ Дж
2)
Вода получила:
Q₂ = КПД·Q₁ / 100% = 60·37·10⁶/100 ≈ 22·10⁶ Дж
3)
Из этого количества тепла пошло на нагревание воды до температуры кипения:
Q₃ = c·m₂·(t₂-t₁) = 4200·50·(100-20) ≈ 17·10⁶ Дж
4)
Значит, на испарение потрачено:
Q₄ = Q₂ - Q₃ = (22-17)·10⁶ = 5·10⁶ Дж
Но:
Q₄ = r·Δm
отсюда:
Δm = Q₄/r = 5·10⁶ / 2,26·10⁶ ≈ 2,2 кг