Зе́ркало — гладкая поверхность, предназначенная для отражения света (или другого излучения). Наиболее известный пример — плоское зеркало. Археологи обнаружили первые небольшие зеркала из олова, золота или платины, относящиеся к эпохе Бронзы. Современную историю зеркал отсчитывают с XIII века, а точнее — с 1240 года, когда в Европе научились выдувать сосуды из стекла. Изобретение настоящего стеклянного зеркала следует отнести к 1279 году, когда итальянский монах-францисканец Джон Пекам описал покрывать стекло тонким слоем олова. Производство зеркала выглядело так. В сосуд через трубку мастер вливал расплавленное олово, которое растекалось ровным слоем по поверхности стекла, а когда шар остывал, его разбивали на куски. Первое зеркало было несовершенным: вогнутые осколки слегка искажали изображение, но оно стало ярким и чистым.
Объяснение:
1. Приступаючи до розв’язання задач з будь-якої теми, спочатку вивчіть
теоретичний матеріал за підручником, розберіться в прикладах розв’язання
типових задач.
2. Уважно прочитайте умову задачі, вникаючи в її зміст. Чітко уявіть
собі фізичне явище, процеси, які відображені умовою задачі.
3. Запишіть коротку умову задачі, вказуючи всі величини з умови
задачі та їх числові значення. Окремо позначте величини, що шукаються в
задачі. Числові значення переведіть в одиниці СІ.
4. Ретельно виконайте креслення, котре пояснює зміст задачі (в тих
випадках, коли це можливо). Є деякі задачі, що розв’язуються графічно, тоді
правильно виконане креслення буде розв’язанням задачі.
5. Згадайте, якому закону підпорядкований фізичний процес і якими
формулами він описується математично. Якщо формул декілька, співставте
величини, що входять у різні формули, із заданими величинами та тими, які
необхідно знайти.
6. На першому етапі розв’язуйте задачу в загальному вигляді, тобто
виводьте формулу, в котрій шукана величина виражена через величини,
задані в умові. Винятки із цього правила вкрай рідкі й бувають у двох
випадках: якщо формула якої-небудь проміжної величини настільки
громіздка, що обчислення цієї величини значно спрощує подальший запис
розв’язання; якщо числовий розв’язок задачі значно простіший, ніж
виведення формули.