Тема. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин). Мета: визначити густини пропонованих твердих тіл і рідини.
Обладнання: терези з важками; мірний циліндр; лінійка; паперові серветки; досліджувані тверді тіла (дерев'яний брусок і металеве тіло з ниткою); склянка з досліджуваною рідиною.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте:
1) формулу, за якою обчислюють густину;
вимірювання об’єму твердого тіла;
3) правила роботи з важільними терезами;
4) запобіжні заходи, яких необхідно дотримуватися під час роботи з мірним циліндром.
2. Визначте й запишіть ціну поділки шкали лінійки та ціну поділки шкали мірного циліндра.
Слін = 2; Сцил = 0.1.
Експеримент
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиці.
1. Для визначення густини деревини, з якої виготовлений брусок, виміряйте:
1) довжину, ширину та висоту бруска за до лінійки.
l = см; d = см; h = см;
V = ldh =
2) масу бруска за до терезів.
m = г.
Густина бруска:
2. Для визначення густини металу, з якого виготовлене тіло неправильної геометричної форми, виміряйте:
1) масу металевого тіла за до терезів.
m = г.
2) об’єм металевого тіла за до мірного циліндра (рис. 1).
V1 = см3; V2 = см3; V = V2 – V1 см3;
Густина метала:
3. Для визначення густини рідини:
1) виміряйте масу склянки з рідиною: m1 = г;
2) перелийте рідину в мірний циліндр і виміряйте її об’єм:
V = см3.
3) виміряйте масу порожньої склянки: m2 = г.
4) визначте масу рідини:
m = m1 – m2 = г.
Густина рідини:
Досліджуване тіло або рідина Маса
m, г Об'єм
V, см3 Густина ρ Речовина
г/см3 кг/м3
Аналіз експерименту та його результатів
Проаналізуйте експеримент і його результати. Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви сьогодні вимірювали; 2) які результати отримали; 3) які чинники вплинули на точність вимірювання.
Висновок
Писал-писал, нажал на кнопку – пропало. Что за лажа.
Ну ладно, напишу ещё раз. Слушай сюда.
1. Сначала найди максимальную высоту, на которую поднимется первый мяч. Это будет h0 = v0 ^2 / (2g) = подставил = 4,9 метра. Потом пишешь уравнения движения первого h1 и второго h2 мячей начиная от момента достижения первым наивысшей точки. Уравнения такие: h1 = h0 – gt^2/2; h2 = v0*t – gt^2/2. Поскольку мячи встретились, то h1 = h2. Решай это уравнение: h0 – gt^2/2 = v0*t – gt^2/2, отсюда h0 = V0 * t, узнаёшь t = h0 / v0 = 1/2 с – это время до встречи мячей. Осталась малость – подставил t в любое из двух уравнений движения, например первое, и получаешь profit: h1 = h0 – gt^2/2 = 4,9 – 0,25 * 4,9 = 0,75 * 4,9 = 3,75 метра.
2. По закону сохранения энергии: в начале задачи столб имеет потенциальную энергию Еп=mgh*1/2 (половина, потому что центр масс столба находится на половине высоты его верхушки, смекнул?). В конце задачи столб имеет кинетическую энергию Ек=1/2 * I * w^2, где I – момент инерции стержня I = 1/3 * m * h^2, w – угловая скорость столба в момент падения. Приравнял энергии, подставил момент инерции, сократил массу, выразил w = корень из ( 3 * g / h). Поскольку линейная скорость v = w * h, то подставил опять, и получил v = корень из ( 3 * g * h ) = корень из ( 3 * 9,81 * 5 ) = у меня получилось что-то типа 12 м/с.
Третью не знаю, мы ещё частицы не проходили. Там, говорят, квантовая механика какая-то. Учительнице привет, поцелуй её от меня. Если моё решение на проверку окажется неправильным, то дай мне знать, ладно?