Тоже олимпиаду решиаешь :)
Объяснение:
Объяснение:
Від щільності і концентрації електроліту залежить працездатність акумулятора автомашини і важливо перевіряти і регулювати цей параметр своєчасно.
Акумулятор автомобіля це джерело струму з гальванічним реакціями. Електролітом служить розчин кислот і лугів певної щільності. Нормативні показники коливаються від 1,22 до 1,29 грама / см3 при температурі від 20 до 30 ° С.
Зменшення щільності на 0,01 грама / см3 говорять про розрядження акумулятора на 5-6%. При зарядці вона піднімається до норми. При численних перезарядки щільність рідини змінюється і необхідна її коригування. Її виробляють, доливаючи дистильовану воду або кислоту з проміжними вимірами.
Щільність - це маса сірчаної кислоти, перемішаної з водою по відношенню до цілого об'єму розчину, тобто рівень закислення суміші. Згідно із законом Паскаля при зануренні тіла в рідину його вага дорівнює масі витісняється об'єму рідини. За цим принципом діє ареометр, він з акуратністю встановлює кислотність суміші в грамах / см куб.
Визначення густини за до ареометрів. Ареометри постійної
маси (інша назва - денсиметри) звичайно є скляними. Вони мають у верхній
частині паперову шкалу із позначенням густини в г/см3
. Нижня частина ареометра
заповнена баластом (свинцеві дробинки), нерухомо закріпленим зв'язувальною
речовиною, яка розм'якшується при температурі не нижче 80 0С. Баласт потрібний
для зниження центра ваги ареометра, щоб останній при зануренні в рідину плавав
у строго вертикальному положенні і перебував при цьому в стійкій рівновазі. На
паперовій смужці у верхній трубці ареометра зазначена температура, при якій він
відкалібрований, - звичайно 20 0С.
Межі вимірів густини рідких середовищ зразковими ареометрами становлять
0,6500-2,0000 г/см3
при ціні поділки 0,0005 г/см3
, а ареометрами загального
призначення - 0,700-1,840 г/см3
при ціні поділки 0,001 г/см3
. Випускають набори,
що містять від 10 до 25 ареометрів, кожний з яких розрахований на свій інтервал
вимірів густини. Перед визначенням густини з набору вибирають ареометр із
потрібною межею вимірів.
ЗАКОН АРХІМЕДА: на всяке тіло, занурене в рідину, діє виштовхуюча
сила, спрямована нагору і рівна вазі витиснутої ним рідини.
При зануренні в рідину ареометр, відповідно до закону Архімеда, зазнає дію
виштовхувальної сили, яка рівна вазі витиснутої ним рідини. У той момент, коли
виштовхувальна сила стає рівна вазі всього ареометра, наступає стан рівноваги, і
ареометр починає плавати в рідині. Чим більше густина рідини, тим на меншу
глибину поринає ареометр. Тому чисельні значення густини на шкалі ареометра
розташовуються в зростаючому порядку зверху вниз.
Рідину для вимірювання густини наливають у скляний циліндр із діаметром,
що вдвічі перевищує діаметр корпуса ареометра, і висотою, більшої, ніж довжина
ареометра. Циліндр перед заповненням рідиною необхідно вимити і висушити.
Заповнений рідиною циліндр витримують у кімнаті доти, поки температура його
вмісту не буде відрізнятися від температури навколишнього повітря на ±2 0С.
Після вирівнювання температур рідини і повітря в неї обережно опускають
ареометр, взявши його двома пальцями за верхній кінець трубки. Ареометр при
опусканні не повинен зачіпати стінки циліндра. Його не випускають із пальців доти,
поки відмітка шкали очікуваної густини не виявиться на 3-5 мм вище рівня рідини і
не з'явиться впевненість у тім, що ареометр плаває. Якщо його відпустити
передчасно, то при швидкому зануренні в рідину він удариться об дно циліндра і
може розбитися. Таке трапляється при неправильному виборі ареометра для
досліджуваної рідини. При зануренні ареометра рідина не повинна змочувати
верхню трубку набагато вище відмітки визначуваної густини. У противному
випадку показання ареометра будуть неточними. Занурений ареометр витримують
у рідині 3-4 хв. для вирівнювання температур і визначають показання по нижньому
краю меніска. Про це повинне бути сказане в паспорті. Якщо такої вказівки не має,
то ареометр варто перевірити або по зразковому ареометру, або за показниками
пікнометричної (табличної) густини відомої рідини.
Якщо температура досліджуваної рідини помітно відрізняється від
температури, зазначеної на ареометрі (20 0С), у показання вводять виправлення,
знайдене зі співвідношення:
Dr t = b ×(t
0 - t)× r ,
де 5 0 1
2,5 10 ( C)
- -
b = × ;
0
t - температура, при якій був відкалібрований ареометр; t
- температура рідини; r - знайдена густина рідини.
Ареометри після використання обмивають водою, а потім етанолом, якщо їх
опускали у водні розчини речовин, або бензином, тетрахлоридом вуглецю і
ацетоном, якщо досліджувана рідина була органічною. Потім ареометри
висушують в сушильній шафі або в ексикаторі і зберігають у закритих посудинах.
Объяснение:
ответ: Задача 1. U = 20 В.
Задача 2. х = 3,5 м
Объяснение:
Задача 1. Электрическая цепь составлена из двух резисторов сопротивлением по 4 Ома каждый и резистор сопротивлением 8 Ом, соединенных параллельно. К ним последовательно подключен резистор сопротивлением 2,4 Ом. Какое напряжение подведено к цепи, если через резистор сопротивлением 8 Ом идёт ток 1 ампер?
R₁ = R₂ = 4 Ом, R₃ = 8 Ом, R₄ = 2,4 Ом
I₃ = 1 А.
Решение
Имеем три резистора R₁, R₂, R₃ включенные в параллельно.
Ток в резисторе R₃ равен 1 А, поэтому напряжение на нем и резисторах R₁ и R₂ по закону Ома
U₃ = R₃·I₃ = 8·1 = 8 В.
Эквивалентное сопротивление(обозначим R₅) параллельного соединения определим по формуле
R₅ = 8/5 = 1,6 Ом
Ток параллельного соединения равного току всей цепи по закону Ома
I = I₅ = U₅/R₅ = 8/1,6 = 5А
(ток можно и по другому, как сумму токов во всех трех ветвях. Ток одной ветви мы знаем 1А. В остальных ветвях ток равен U₃/R₁=U₃/R₂=8/4 =2А. Следовательно ток равен I = I₁+I₂+I₃= 2+2+1=5А(по первому закону Кирхгофа))
Эквивалентное сопротивление(обозначим R) всей цепи
R = R₄ + R₅ = 2,4 + 1,6 = 4 Ом
Напряжение подведенное к цепи
U = I·R = 5·4 = 20 В.
Упругий резиновый шнур жесткостью 10 Н/м и длиной L=4м разрезали на две равные части длиной L/2, каждая. Затем одну половинку шнура так же разрезали на две равные части. Получившиеся части шнура длиной L/4, соединили параллельно и к ним последовательно подсоединили оставшуюся часть длиной L/2. Какой станет длина полученной конструкции резинок, если удерживая один её конец неподвижным, к другому приложить вдоль шнура растягивающую силу 8Н?
k₁ = 10Н/м, L= 4м, L₁ = L₂ = L/2 = 2 м, L₃ = L₄ = L₂/2=1 м, F = 8Н.
Решение
Известно, что коэффициент жесткости выражается формулой
k = E·S/l
где Е -модуль Юнга, S -площадь сечения пружины, l -ее длина.
При уменьшении длины в 2 раза коэффициент жесткости увеличиться в два раза. т.е.
k₁ = k₂ = 2·k = 2·10 = 20 Н/м
k₃ = k₄ = 2·k₂ = 2·20 = 40 Н/м
При параллельном соединении пружин одинаковой длины L/4 коэффициенты жесткости суммируются
k₅ = k₃ + k₄ = 2·k₃ = 2·40 = 80 Н/м
(Или так. Из формулы для коэффициента жесткости увеличив сечение в два раза при одинаковой длине коэффициент жесткости увеличится в 2 раза. k₅ = 2·k₃ = 2·40 = 80 Н/м)
Для нахождения общего коэффициента жесткости( обозначим k₆) при последовательном соединении двух разных пружин с разными коэффициентами жесткости применяем формулу
1/k₆ = 1/k₅ + 1/k₁ = 1/20 + 1/80 = 5/80 = 1/16
k₆ = 16 Н/м
Найдем удлинение пружин
Δl = F/k₆ = 8/16 = 0,5 м
Общая длина конструкции пружин станет равна
х = L₁ + L₃ + Δl = 2 + 1 + 0,5 = 3,5 м