1. при понижении температуры V тела уменьшается. в данном случае тело - воздух. в спортзале тепло, и воздух тёплый, плюс он ещё подогревается в тот моменты, когда ты накачиваешь его насосом - поэтому воздух там расширенный, а на улице воздух остывает и уплотняется.
2. давление есть сила делённая на площадь. калькулятор дома есть - разделишь.
3. давление в жидкостях равно плотности жидкости, умноженной на g, умноженной на глубину погружения. плотности солёной и пресной воды различны - смотри в таблицах (пресная - 1000 кг/м3, солёная - 1030 кг/м3), g - принято считать за 9,8 (хотя в зависимости от географической широта она везде своя...), часто при расчётах берут округлённое значение - 10 н/кг. наименование Н/кг верно только для данной задачи, а в реальности же наименование для g выглядит метр/секунду во торой степени.
4. решается по типу второй задачи. сила, с которой мальчонка давит - это его масса в кг, умноженная на g, S - это 4 см2 * 4. и снова дели.
удачи
Объяснение:
Ця формула для визначення періоду коливань математичного маятника була виведена і перевірена на дослідах голландським фізиком К. Гюйгенсом (1629 — 1695), тому її часто називають формулою Гюйгенса.
Період коливань математичного маятника залежить лише від прискорення вільного падіння в даному місці Землі і від довжини маятника. Період не залежить від амплітуди коливань і від маси підвішеного тягарця, що легко перевірити на дослідах з різними маятниками. Слід лише пам'ятати, що розміри тягарця мають бути малими порівняно з довжиною підвісу і що малим має бути також кут відхилення маятника від вертикалі. З наведеної залежності періоду коливань математичного маятника можна легко експериментально визначити прискорення вільного падіння. Для цього треба виміряти довжину маятника і період його коливань.