Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку. Участь у процесі П. могли брати як представники провідної соціальної верстви — шляхти, котрі в такий б долучалися до військової організації козацтва українського й отримували можливість реалізувати себе у військовій сфері, так і соціальні низи — селяни та міщани, для котрих П., крім військової складової, несло в собі можливість підвищити свій соціальний статус, позбутися залежності від дідича чи міської корпорації.
З кінця 16 ст. процеси П. охоплювали переважно Київщину та Брацлавщину, на малозаселені терени яких стікалися втікачі з інших українських земель. У часи загострення соціальних суперечностей, трансформації їх у відкриті форми збройної боротьби процеси П. перекинулися на Подільське воєводство і Волинське воєводство та, навіть, отримали наслідування на теренах Руського воєводства і на землях південної Білорусі.
Нашел, наконец, смысл в этой задаче. оказывается там дальше текст:
при измерении среднего значения поверхностного натяжения воды.
Среди прочих, есть метод висящей капли, когда большое значение имеет геометрия капли (форма капли, краевой угол). Капля должна формироваться только под действием силы тяжести и поверхностного натяжения. Если мы встряхнем каплю мы, как минимум, изменим баланс сил и измерения станут неверными. Или невозможными, если капля под действием внешних сил (или по инерции) просто оторвется.