При этом ударе (абсолютно неупругом) выполняется закон сохранение импульса. m1v1=(m1+m2)v2; Значит скорость сцепки после столкновения будет v2=m1v1/(m1+m2), а кинетическая энергия E=0.5(m1+m2)*((m1v1)/(m1+m2))^2; E=0.5(m1v1)^2 / (m1+m2); Сила трения равна F=U(m1+m2)g. Чтобы остановить сцепку, она должна совершить работу, равную кинетической энергии сцепки A=E. Так как работа равна силе, умноженной на перемещение A=FL, то путь до остановки сцепки равен L=E/F; (переведём скорость в м/с, разделив 12/3,6=3,(3) м/с) L=0.5(m1v1)^2 / (m1+m2)/(U(m1+m2)g); L=(0.5/Ug)*(m1v1)^2 /(m1+m2)^2; L=(0.5/(0.05*10))*(50000*3,33)^2 / (50000+30000)^2; L=2,3 м (округлённо).
У 1820 році Ерстед пропустив через провід електричний струм і підніс магнітну стрілку. Стрілка відхилилася. Якщо провід зі струмом діє на магніт, значить, навколо дротів зі струмом виникає таке ж поле, яке існує навколо природного магніту, припустив Ерстед. Висновки: 1)струм створює навколо себе циркуляцію магнітного поля, яка пропорційна силі струму. 2) напруженість поля уздовж окружності L = 2πR постійна по величині і направлена по дотичній до неї. 3) швидкість зміни електричного зміщення дорівнює щільності струму, яка, як вказав Ерстед, пропорційна напруженості циркуляції магнітного поля Н.
