ответ: t=9+3*√6 с.
Объяснение:
Пусть a1=2 м/с² - ускорение первого спортсмена, t с - время с момента его старта до момента, когда его догонит второй спортсмен. Тогда за это время он пробежит путь s1=a1*t²/2 м. Пусть a2=3 м/с² - ускорение второго спортсмена, t-3 с - время с момента его старта до момента, когда он догонит первого спортсмен. Тогда за это время он пробежит путь s2=a2*(t-3)²/2 м. Из условия s1=s2 следует уравнение t²=3/2*(t-3)², которое приводится к квадратному уравнению t²-18*t+27=0. Оно имеет решения t1=(18+√216)/2 с и t2=(18-√216)/2 с. Но так как t2<3 с, то второй корень не годится, и тогда t=(18+√216)/2=9+√54=9+3*√6 с.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Дано:
I=21*10^-3 А
R=0,5*10^3 Ом
U-?
I=U/R
U=IR
U=21*10^-3 * 0,5*10^3=10,5 (B)