Меркурий-это первая планета от Солнца, самая маленькая из земной группы планет.Она названа так в честь древнеримского бога торговли.Атмосфера у него очень разрежённая, нет спутников.Поверхность у Меркурия гористая, есть кратеры, равнины.
Венера-вторая планета от Солнца.Она названа в честь древнеримской богини любви.Она имеет плотную атмосферу, не имеет спутников.Венера вращается в обратном направлении, в отличие от других планет.Поверхность планеты покрыта скалами и вулканами.
Земля-третья планета от Солнца.Единственная из планет,не названная в честь древнеримских богов.Имеет спутник-Луну.Атмосфера планеты состоит в основном их азота и кислорода.На земле есть вода,что делает её пригодной для жизни.Поверхность Земли покрыта океанами, морями, равнинами, горами, плоскогорьями, низменностями.
Марс-четвёртая планета от Солнца.Названа в честь древнеримского бога войны.Из-за красного оттенка её ещё называют "красной планетой".У Марса имеется два естественных спутника:Деймос и Фобос.Атмосфера планеты сильно разрежена.Поверхность Марса представлена каньонами, равнинами, пустынями, вулканами.
Юпитер-это пятая планета от Солнца.Это самая крупная планета.Её ещё называют газовый гигант.Она названа в честь римского бога-громовержца.Её масса более чем в 2 раза превышает массу всех остальных планет.Температура на поверхности порядка -150°.Она имеет порядка 65 спутников.Она вращается быстрее всех остальных планет.
Сатурн-это шестая планета от Солнца, названа в честь древнеримского бога земледелия.Она имеет кольца, состоящие из пыли и льда.Это газовая планета-гигант.Средняя температура поверхности -170°.У неё имеется около 65 спутников.
Уран-это седьмая планета от Солнца, названная в честь греческого бога неба.Она практически лежит на боку.У планеты есть кольца.Это очень холодная планета, её средняя температура около -200°.У неё есть спутники.
Нептун-это газовая планета-гигант, стоит на восьмом месте по удалённости от Солнца.На ней дуют очень сильные ветры, температура на поверхности может достичь -220°.Планета получила своё название в честь бога океана Нептуна из-за своего голубого цвета. У неё есть порядка 14 спутников.
Объяснение:
знаходячи кут відхилення променя світла від прямолінійного напрямку.
Обладнання: прилад для вимірювання довжини світлової хвилі, електрична лампа з прямою ниткою розжарювання.
Підготовка до виконання роботи
Повторіть навчальний матеріал (§ 34) і дайте відповідь на запитання:
1. Яка будова дифракційної ґратки? Що називають її періодом?
2. Як утворюється дифракційний спектр і чим він відрізняється від призматичного?
3. Які промені дифракційного спектра відхиляються від початкового напрямку на більший кут?
4. Як впливає зміна періоду дифракційної ґратки на кут відхилення променів?
Опис приладу
Прилад для вимірювання довжини світлової хвилі (мал. 16) складається з дерев’яного бруска 2, на якому є шкала з міліметровими поділками, рамки 1 для дифракційної ґратки і повзунка 3 зі щілиною, на якому нанесено міліметрові поділки. Брусок шарнірно з’єднаний із стержнем 4. Його вставляють в отвір масивної підставки 5. Така будова приладу дає змогу закріплювати його під різними кутами й розміщувати в будь-якому напрямку. Шкалу 3 зі щілиною і захисним щитком зверху можна переміщувати вздовж бруска.
Мал. 16
Хід роботи
1. Визначте та запишіть характеристики шкал, за якими проводяться вимірювання.
2. Джерелом світла для всіх установок буде лампа, яку слід розмістити на демонстраційному столі, підключивши її до освітлювальної мережі.
3. Уставте дифракційну ґратку в рамку й накладіть на брусок 2 повзунок зі шкалою (мал. 16). Дивлячись через дифракційну ґратку, спрямуйте прилад на лампу так, щоб крізь вузьку прицільну щілину повзунка, яка міститься над нульовою міткою шкали 3, було видно нитку розжарювання лампи. Тоді по обидва боки від щілини з’являться дифракційні спектри. Якщо спектри трохи нахилені відносно шкали, то це означає, що штрихи дифракційної ґратки не вертикальні. Повернувши рамку з ґраткою на деякий кут, треба усунути перекіс.
4. Визначте положення червоних і фіолетових променів спектрів першого та другого порядку. Для цього треба переміщувати шкалу вздовж бруска то далі від лампи, то ближче до неї, щоб досліджуваний промінь був на позначці шкали. Так буде зручно встановити його розташування. Нехай досліджуваний промінь буде на позначці шкали h1. З другого боку щілини він має бути на тій самій відстані. Якщо при цьому праворуч і ліворуч від 0 ці відстані будуть трохи відрізнятися, то треба знайти їхнє середнє арифметичне значення.
5. Виміряйте відстань l від екрана до дифракційної ґратки. За результатами вимірювання відстаней h і l легко визначити тангенс кута, під яким ігається досліджуваний промінь, а за ним і синус цього кута. Справді, тангенс кута φ, під яким розглядається досліджуваний промінь, визначається за формулою:
Оскільки кут φ незначний, то tgφ ≈ sinφ і формула nλ = dsinφ матиме вигляд:
6. Результати вимірювань запишіть у таблицю.
Позначення величини
Покази приладів
Δв
Δі
Δ = Δв + Δі
λ, м
Δλ, м
ε, %
d
h
l
Обробка результатів експерименту
S= 2*15²/2=225м