Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів
Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.
З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля
Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.
Якщо ми зарядимо відокремлений провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ... qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.
φ=1, то q
[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)
Эмність не залежить а ні від заряду, а ні від потенціалу, а залежить лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)
Напиклад, для кулі:
С=4πε0εr
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища
Объяснение:Дистанційна підтримка освіти школярів
Електроємність. Конденсатори. Електроємність плоского конденсатора.
З'єднання конденсаторів. Енергія електричного поля
Ємність провідника - це величина, що характеризує його здатність накопичувати заряд.
Якщо ми зарядимо відокремлений провідник,(такий що розміщений достатньо далеко від інших провідників) зарядом q, то він матиме потенціал φ (зрозуміло, однаковий в усіх точках цього провідника). будемо змінювати заряд (q1, q2, q3 ... qn) і, відповідно, потенціал нашого провідника становитиме φ1,φ2,φ3, φn). При цьому відношення заряду провідника до його потенціалу залишатиметься сталим. В випадку іншого за розмірами чи формою провідника це відношення буде іншим, але теж сталим.
φ=1, то q
[C] =1 Кл/1В=1 Ф (фарад)
Эмність не залежить а ні від заряду, а ні від потенціалу, а залежить лише від розмірів та форми провідника (тобто є його характеристикою) і від середовища, в якому знаходиться провідник (від його відносної діелектричної проникності)
Напиклад, для кулі:
С=4πε0εr
Під час зарядження двох провідників між ними виникає різниця потенціалів чи напруга. Із підвищенням напруги електричне поле між провідниками підсилюється.
Чим меншим є зростання напруги між провідниками зі збільшенням заряду, тим більший заряд можна накопичити. Напруга U між двома провідниками пропорційна величині електричних зарядів, утворених на провідниках. Тому відношення заряду q одного з провідників до різниці потенціалів між цими провідниками не залежить від заряду. Воно визначається геометричними розмірами провідників, їх формою і взаємним розміщенням та електричними властивостями навколишнього середовища
ρ = 12*0.8 = 9.6 г на кубометр.
При температуре 6 градусов, плотность насыщенного пара составляет
ρ(нас) = 7.3 г на кубометр.
Следовательно, с каждого кубометра в конденсат ушло
m = 9.6 - 7.3 = 2.3 г пара.