Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
обьем озера: V=10 м·24 км²=10 м·24 000 000 м²=240 000 000 м³ = 24·10⁷ м³.
масса кристаллика: m=10 мг= 0,001 г.
обьем воды в мензурке: V'= 100 см³=0,0001м³.
количество вещества NaCl: v=m/M=0,001 г/58,5г/моль=0,0000171 моль=1,71·10⁻⁵ моль.
число молекул NaCl: N=v·Na=1,71·10⁻⁵ моль·6,02·10²³=1,03·10¹⁹ молекул.
число ионов Na⁺ равно числу молекул NaCl, ведь в этой молекуле нет индексов.
а в мензурке у нас будет во столько раз меньше ионов, чем в озере, во сколько раз обьем озера больше обьема воды в мензурке. можно записать пропорцию:
24·10⁷ м³ - 0,0001м³
1,03·10¹⁹ ионов - х отсюда х=1,03·10¹⁹·0,0001м³÷24·10⁷ м³≈4 288 ионов.
v.m (h2o)=22.4л/моль
m(h2o)=x г
М (h2o)=18г/моль
1.5/22.4=х/18
х=1.5*18/22.4=1.2 г
ответ : m (h2o)=1.2 г.
в) v (Hg)=1.5 л.
v.m (Hg)=22.4 л/моль
m (Hg)=x г
М (Hg)=200.6 г/моль
1.5/22.4=х/200.6
х=1.5*200.6/22.4=13.4 г
ответ : m (Hg)=13.4 г.