Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
Дано:
m₁=m₂=m
υ₁ = 90 км/ч = 25 м/с (перевод в систему СИ)
υ₂ = 120 км/ч = 33,33 м/с
υ₃ = 36 км/ч = 10 м/с
υ₄ = 54км/ч = 15 м/с
P(общий в 1-ом случае)-?
P(общий во 2-ом случае)-?
P=mυ
P(общ. в 1-ом) = P₁ + P₂, но автомобили двигались навстречу друг другу ⇒
P(общ. 1-ом) = Р₂ - Р₁ (взяли так, чтобы не получить отрицательное число, а если говорить по умному, то направили ось Ох в сторону Р₂)
Р(общ. 1-ом) = mυ₂ - mυ₁ = m(υ₂ - υ₁) = 1200(33,33 - 25) = 9996 кг*м/с
P(общ. 2-ом) = mυ₄ - mυ₃ = m(υ₄ - υ₃) = 1200(15-10) = 6000 кг*м/с ( По тем же соображениям, которые были в 1-ом случае, получаем эту формулу)
p=415,5Па
T=100К
Основная формула pV=υRT, где константа R=8,31 (Дж/моль*К)
1. Находим начальный объём V=υRT/p, или V = 4*8,31*100 / 415,5 = 8м3 (метров кубических). Точка 1 на графиках: p1=415,5Па (1,5 см), V1=8м3 (3 см), T1=100К (1,5 см).
2. Изобарное (p=const) нагревание: p2=p1=415,5Па (1,5 см), нагревание вдвое T2=2*T1=200К (3 см), при изобарном процессе V2/V1 = T2/T1, то есть V2=2*V1=16м3 (6 см).
3. Изотермическое (T=const) сжатие: T3=T2=200К (3 см), сжатие вдвое V3=0,5*V2=8м3 (3 см), при изотермическом процессе p3/p2 = V2/V3 (то есть при сжатии давление возрастает) p3=2*p2=2*415,5=831Па (3 см).
4. Изохорное (V=const) охлаждение до T4=T1=T=100К (1,5 см): V4=V3=8м3 (3 см), при изохорном процессе p4/p3=T4/T3 => p4=(T4/T3)*p4 p4=(100/200)*831=415,5Па (1,5 см) =p1. Таким образом, точка 4 совпадает с точкой 1.
Строим графики, все они выглядят одинаково: прямоугольный треугольник (в случае V-T он перевёрнутый) со вдавленной внутрь гипотенузой, нарисуешь её гиперболой «на глазок».