Дж=300 кДж
Кі́лькість речови́ни — фізична величина, що характеризує кількість специфічних однотипних структурних одиниць-елементів (частинок), з котрих складається речовина. Під структурними одиницями розуміються будь-які частинки, з яких складається речовина (атоми, молекули, іони, електрони, протони, нейтрони або будь-які інші частинки).
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу[2]. Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. Одиниця кількості речовини називається моль. 1 моль — це кількість речовини, що містить 6.02214076×1023 (Число Авогадро) структурних формульних одиниць — реальних часток, таких як атоми, молекули, йони, електрони або протони (це визначення[3] було прийнято в листопаді 2018 року[4]; старе визначення виходило з кількості атомів у 12 грамах ізотопу вуглецю-12 —
12
6
C).
Принцип відносності: всі закони природи інваріантні по відношенню до переходу від однієї інерціальної системи відліку до іншої. Це означає, що у всіх інерційних системах фізичні закони (не тільки механічні) мають однакову форму.Таким чином, принцип відносності класичної механіки узагальнюється на всі процеси природи, в тому числі і на електромагнітні. Цей узагальнений принцип називають принципом відносності Ейнштейна. 2. Принцип постійності швидкості світла: швидкість світла у вакуумі не залежить від швидкості руху джерела світла або гача й однакова у всіх інерціальних системах відліку. Швидкість світла в СТВ займає особливе положення. Це гранична швидкість передачі взаємодій і сигналів з однієї точки простору в іншу.
