Теоретически можно бы предположить, что Не слипнутся, ибо вода и масло не смешиваются, не растекаются, собираются в шарики на мокрой поверхности масло, а на маслянной - вода...
но тут, возможно, речь о межатомном притяжении - том, которое работает при соприкосновении полированных поверхностей. Они прилипают друг к другу оттого, что большое к-во атомов оказываются очень близко друг к другу. Если поверхности не достаточно гладкие, то таких близких друг к другу атомов оказывается во много-много раз меньше. Но если в этом случае поверхности намочить - то и шероховатые поверхности слипнутся. т.к. близко расположенными атомами , обеспечивающими притяжение станут не атомы поверхностей между собой а атомы поверхностей с атомами жидкости.
тут, вероятно, именно такая картина.
как говорил известный персонаж из Мимино: "я так думаю"!)
Відповідь:
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Пояснення:
Густина міді дорівнює 8,96 г/см^3.
Густина чавуну залежно від марки дорівнює від 7,0 г/см^3 до 7,8 г/см^3, візьмемо середнє значення у 7,4 г/см^3.
Густина чавуну меньша за густину міді, таким чином за умови рівної маси брусків, брусок з чавуну буде мати більший об'єм ніж брусок з міді.
Перевірка:
Припустимо, що обидва бруски мають масу у 10 грамів, у такому випадку брусок з чавуну буде мати об'єм:
10г / 7,4г/см^3 = 1,35 см^3,
а брусок з міді буде мати об'єм:
10г / 8,96г/см^3 = 1,13 см^3.
З розрахунків видно, що брусок з чавуну має більший об'єм ніж брусок з міді.
Що й потрібно було довести.
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.