2. Проводники и диэлектрики в электрическом поле. Конденсаторы.
Напряженность электрического поля у поверхности проводника в вакууме:
0
En
ε
σ
=== ,
где σ – поверхностная плотность зарядов на проводнике, напряженность поля направлена
по нормали к поверхности проводника.
Энергия заряженного проводника:
W === qϕ ,
где q – заряд проводника, φ – потенциал проводника.
В однородном изотропном диэлектрике, заполняющем все пространство:
ε
E0
E
r
r
=== ,
где E0
r
– поле, созданное той же системой зарядов в вакууме, ε – диэлектрическая
проницаемость диэлектрика.
Вектор D
r
электрического смещения:
D 0E P
r r r
=== ε +++ ,
где P
r
- вектор поляризации. Для изотропных диэлектриков:
P 0E
r r
=== χε , D 0E
r r
=== εε , χ === ε +++ 1 ,
где χ – диэлектрическая восприимчивость.
Поток вектора поляризации P
r
:
∫∫∫
SdP === −−−q′′′
r r
,
где интегрирование ведется по произвольной замкнутой поверхности, q′′′- алгебраическая
сумма связанных зарядов внутри этой поверхности.
Теорема Гаусса для диэлектриков:
∫∫∫
SdD === q
r r
,
где интегрирование ведется по произвольной замкнутой поверхности, q - алгебраическая
сумма сторонних зарядов внутри этой поверхности.
Условия на границе двух диэлектриков для нормальных и тангенциальных
компонент векторов E,D,P
r r r
:
−−− === −−−σ ′′′ P n2 P n1
, D n2 −−− D n1 === σ , E2τ === E1τ
,
где σ ′′′ и σ - поверхностные плотности связанных и сторонних зарядов, вектор нормали
направлен из среды 1 в среду 2.
Емкость уединенного проводника:
ϕ
q
С = ,
где ϕ - потенциал проводника, q – заряд проводника...)
1. Види розрядiв: тлiючий, дуговий, iскровий, коронний
2. Характерним прикладом іскрового розряду є блискавка. Головний канал блискавки має діаметр від 10 до 25 см., а довжина блискавки може досягати декількох кілометрів.
Іскровий розряд має вид яскравих зигзагоподібних ниток-каналів, що розгалужуються, які пронизують розрядний проміжок і зникають, змінившись новими. Канали іскрового розряду починають рости іноді від позитивного електроду, іноді від негативного, а іноді і від якої-небудь точки між електродами. Це пояснюється тим, що іонізація ударом у разі іскрового розряду відбувається не в усьому об’ємі газу, а окремими каналами, що проходять в тих місцях, в яких концентрація іонів випадково виявилася найбільшою.
3. Блискавка є гігантською електричною іскрою.
викликаються електронною і іонною лавиною, яка виникає в іскрових каналах і приводить до величезного збільшення тиску
4. 1) На час грози треба відключати в будинку всі побутові електроприлади, не стояти біля вікон і дверей, не торкатися кабелів чи антен, водопровідних кранів, не користуватися водою.
2) Не можна бігти! Також не варто розкривати над собою парасольку, адже на ній багато металевих деталей.
3) На відкритому просторі краще присісти в суху яму чи канаву. Не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом.
5. Коронний розряд виникає при нормальному тиску в газі, що знаходиться в сильно неоднорідному електричному полі . При коронному розряді іонізація газу і його свічення відбуваються лише поблизу коронуючих електродів.
6. Основною причиною дугового розряду є інтенсивний випуск термоелектронів розжареним катодом. Ці електрони прискорюються електричним полем і виробляють ударну іонізацію молекул газу, завдяки чому електричний опір газового проміжку між електродами порівняно малий. Якщо зменшити опір зовнішнього ланцюга, збільшити силу струму дугового розряду, то провідність газового проміжку так сильно зросте, що напруга між електродами зменшується.
7. Дуговий розряд застосовується як джерело світла і в наші дні, наприклад в прожекторах і проекційних апаратах. Висока температура дугового розряду дозволяє використовувати його для пристрою дугової печі. Дуговий розряд знайшов застосування в ртутному випрямлячі, що перетворює змінний електричний струм в струм постійного напряму.
8. Тліючий розряд гається в газах при низькому тиску (в декілька десятків міліметрів ртутного стовпа і менше).
Тліючий розряд використовується в газосвітних трубках, лампах денного світла, стабілізаторах напруги, для отримання електронних і іонних пучків.
Объяснение:
m масса тела,
h - высота тела над поверхностью земли,
g ускорение свободного падения.A=Fs=Fт*h=mgh, или Eп=mgh,где Eп потенциальная энергия тела,
m масса тела,
h - высота тела над поверхностью земли,
g ускорение свободного падения.