Сонячні й місячні затьмарення — найцікавіше явище природи, знайомі людині з найдавніших часів. Вони бувають порівняно часто, але видні не із всіх місцевостей земної поверхні й тому багатьом здаються рідкими. Будь-яке затьмарення відбувається тоді, коли три небесних тіла: Земля, Місяць і Сонце вибудовуються з погляду земного гача на одній умовній прямій. Якщо між Землею й Сонцем розташована Місяць, то затьмарення називається сонячним, якщо ж навпаки тінь Землі закриває від Місяця пряме сонячне світло, те це місячне затьмарення. Залежно від того, наскільки близько Місяць виявиться до вузла орбіти в годину затьмарення, вона може пройти через середину конуса тіні, і затьмарення буде максимально тривалим, а може пройти краєм тіні, і тоді ми побачимо приватне місячне затьмарення. Конус земної тіні оточений півтінню. У цю область простору попадає лише частина сонячних променів, не закрита Землею. Тому бувають напівтіньові затьмарення. Про їх теж повідомляється в астрономічних календарях, але ці затьмарення нерозрізнені для ока, тільки фотоапарат і фотометр здатні відзначити затьмарення Місяця під час напівтіньової фази або напівтіньового затьмарення. Коли ж повня трапляється далеко від вузлів місячної орбіти. Місяць проходить вище або нижче тіні й затьмарення не відбувається.
С = 4200 Дж/(кг·град) удельная теплоемкость воды λ = 2 256 000 кДж/кг удельная теплота парообразования воды Пар массы m = 25 г = 0,025 кг сконденсировался в воду, выделив тепло: Q₁ = λm Затем конденсат остыл с температуры кипятка t = 100 до конечной температуры t₀ выделив тепло Q₂ = Cm(t - t₀) Это тепло пошло на нагрев воды массой m' = 200 г = 0.2 кг с начальной температуры t' = 0 до конечной температуры t₀ Q₁ + Q₂ = Cm'(t₀ - t') = mλ + Cm(t - t₀) откуда t₀ = (mλ + Cmt +Cm't')/(C(m + m')) = (0.025*2256000 + 4200*0.025*100 + 4200*0.2*0)/(4200*0.225) = (56400 + 10500)/945 = 71° C
mo=2 m1=0.54 po=700 V=?
m2=po*V mo=m1+m2 V=(mo-m1)/po=(2-0.54)/700=0.002 м3 (2 л)