1)Это наблюдение и опыты.
Я наблюдаю за качелями.
Я провожу опыт с маятником.
И в том и другом случае - колебания тела
2)Как правило, гипотеза высказывается на основе ряда подтверждающих её наблюдений (примеров), и поэтому выглядит правдоподобно. Гипотезу впоследствии или доказывают, превращая её в установленный факт (см. теорема, теория), или же опровергают (например, указывая контрпример), переводя в разряд ложных утверждений.
3)Естественно ДА! Ведь гипотеза не аксеома, гипотеза есть предположение, чье-то сугубо индивидуальное, либо коллективное умозаключение. А аксеома, как противопоставление является неопровержимым доказательством того или иного, как то, что у квадрата все стороны равны и углы равны 90 градусов.
Пример ошибочной гипотезы:
Предположение людей средневековья, что наша планета имеет плоскую, котлетную или еще какую то ни было форму, но никак не круглую.
Предположение людей, что Солнце крутится вокруг Земли, а не наоборот.
Предположение, что летать не сможет никогда то, что тяжелее воздуха. Однако птицы летали и до самолетов...
Предположение, что болезни вызываются демонами или еще неизвестно чем. Однако с изобретением микроскопа было доказано, что это делают микроорганизмы.
и т. д.
Эти гипотезы были опровергнуты. И было доказано, что всё не так, как представлялось раннее роль.
4)Роль опыта в научном познании очень велика. Так например экспериментально доказаны многие законы - в их числе всем известный закон Архимеда и закон Гука. Также с опытов мы получаем новые знания и совершаем научные открытия.
Електромагні́т (англ. electromagnet, нім. Elektromagnet m) — пристрій, що створює магнітне поле під час проходження електричного струму. Зазвичай електромагніт складається з обмотки[en] і феромагнітного осердя, який набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму. У електромагнітах, призначених, перш за все, для створення механічного зусилля також присутній якір (рухома частина магнітопроводу), що передає зусилля.
Объяснение:
Обмотки електромагнітів виготовляють з ізольованого алюмінієвого або мідного дроту, хоча є і надпровідні електромагніти. Магнітопроводи виготовляють з магнітом'яких матеріалів — звичайно з електротехнічної або якісної конструкційної сталі, литої сталі і чавуну, залізонікельових і залізокобальтових сплавів. Для зниження втрат на вихрові струми магнітопроводи виконують з набору листів (шихта).
Електромагніти застосовують для створення магнітних потоків в електричних машинах і апаратах, пристроях автоматики тощо. (генераторах, двигунах, реле, пускачах і т. д.).
Нейтральні електромагніти постійного струму Редагувати
У таких магнітах сила залежить тільки від величини струму в обмотці і не залежить від напряму струму.
Поляризовані електромагніти постійного струму Редагувати
У електромагнітах цього типу створюється 2 незалежних магнітних потоки: поляризаційний, який утворюється зазвичай полем постійного магніту, і робочий магнітний потік, який виникає під дією обмотки керування, сили намагнічування (м. р. с.). Дія такого магніту залежить як від величини магнітного потоку, так і від напряму електричного струму в робочій обмотці.
Електромагніти змінного струму Редагувати
У цих магнітах живлення обмотки здійснюється від джерела змінного струму, а магнітний потік періодично змінюється по величині і напряму, внаслідок чого сила тяжіння пульсує від нуля до максимального значення з подвоєною частотою по відношенню до частоти струму живлення.
Інші класифікації Редагувати
Електромагніти розрізняють також за рядом інших ознак: за включення обмоток — з паралельними і послідовними обмотками; за характером роботи — що працюють в тривалому, переривистому і короткочасному режимах; за швидкістю дії — швидкої і сповільненої дії і т. д.
