Объяснение:
1) форму параболы ( с вершиной параболы в высшей точке траектории )
2) В начале движения тела с начальной скоростью ( v0 ) проекция которой на ось Ох ( v0x ) равна ( v0cosα ) , a на ось Оу ( v0y ) равна ( v0sinα )
В высшей точки траектории vy = 0 м/с
Поэтому
0 = v0sinα - gt
отсюда
tп. ( время подъема ) = t = ( v0sinα ) / g
Дальность полёта тела будет вычисляться как
L = vxtпол.
Где tпол. ( полное время движения ) = 2tп. = ( 2v0sinα ) / g
L = ( v0cosα2v0sinα ) / g
2sinαcosα = sin2α , поэтому
L = ( v0²sin2α ) / g
Но sin90° = 1 , поэтому если α = 45° , то sin2α = 1
Поэтому именно при угле бросания равным 45° будет максимальная дальность полета
3) В наивысшей точке траектории скорость тела сонаправлена с осью горизонта , поэтому угол между горизонтом и вектором скорости тела в данный момент времени равен 0°
Так как траекторией движения тела брошенного под углом является парабола тогда в конечной точке траектории угол между горизонтом и вектором направления направления скорости будет равен углу между вектором начальным скорости и горизонтом .
Відповідь:
Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.
Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.
Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Пояснення:
2. Мощность дана и равна 44МВт
3. Расход топлива составляет при скорости 250м/с 2.04E3/100000*250=5.1кг/с
4. Тепловая мощность 5.1кг керосина 40.8E6Дж/кг*5=208.8МВт
5. КПД 44/208.8= 0.21