1. Ожог возникает в жаркий день при попадании прямых солнечных лучей через стекло, на влажные ткани растений. Проявляется в виде больших коричневых пятен, которые быстро высыхают и шелушатся. Проводите регулярную вентиляцию, снижающую влажность воздуха, удаляйте поврежденные листья. Недостаток магния приводит к тому, что между жилками появляются оранжево-желтые, а у некоторых разновидностей пурпурные пятна. Позднее пораженные участки коричневеют. Растения необходимо опрыснуть сернокислым магнием (из расчета 200 г на 10 л воды) с добавлением поверхностно-активных веществ, например жидкого мыла или нескольких капель умягчающей воду жидкости. Обработку повторите один-два раза с интервалом 14 дней.
2. Глаза нам ориентироваться в окружающем мире, узнавать новое, наслаждаться увиденным. Большую часть информации мы получаем с зрения. Зрение – довольно сложный процесс, в котором задействованы не только глаза, но и мозг человека. С рождения люди не обладают совершенной зрительной системой, ее окончательное формирование длится до 8 месяцев, но может затянуться и до 3 лет. Подробнее о формировании зрительной функции у новорожденных читайте в этой статье.
Устройство глаза можно сравнить с мощной линзой.
Передняя часть глаза называется роговицей, она собирает на себе лучи света, которые проходят сквозь нее и попадают на радужную оболочку. Интересно, что диаметр роговицы увеличивается с самого рождения приблизительно до четырехлетнего возраста. В связи с этим детские глаза кажутся нам довольно большими.
На радужной оболочке находится зрачок. Благодаря тому, что зрачок может сужаться и расширяться в зависимости от освещения, человеческий глаз привыкать к разной интенсивности освещения. Зрачок пропускает сквозь себя только те лучи, которые направлены прямо на него. Радужная оболочка, напротив, удерживает лучи, что отсутствию зрительных искажений.
Из зрачка лучи света попадают на хрусталик. Хрусталик преломляет поступающие к нему лучи и фокусирует изображение. У хрусталика есть специальные мышцы, которые позволяют ему менять свою форму в зависимости от того, на дальний или ближний объект смотрит человек. Когда мы рассматриваем предметы, находящиеся вблизи, мышца напрягается, и хрусталик приобретает выпуклую форму. Если смотрим вдаль, то, наоборот, расслабляются, и хрусталик становится плоским. При нарушении работы этих мышц развивается близорукость или дальнозоркость.
За хрусталиком расположено стекловидное тело, оно обеспечивает упругость глазному яблоку.
Когда свет сфокусировался с хрусталика, то он попадает на сетчатку. Там проецируется изображение, правда, в перевернутом виде. На сетчатке расположена макула – желтое пятно небольшого диаметра, в котором находятся нервные клетки под названием колбочки. Колбочки выполняют функцию распознавания цветов. Также на сетчатке есть палочки, благодаря ним мы можем видеть в темноте.
Информация, которую мы получаем светочувствительными клетками, передается по нервным тканям в мозг. Мозг анализирует ее и выдает изображение в привычном для нас виде.
Объяснение:
Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
Е=Е к + Е п= Ек (макс)=mv²/2
0,5 Е п + Е п=1,5 Е п=1,5mgh
1,5mgh=mv²/2
3gh=v²
h=v²/3g
h=400/30=13,3 м