Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння.
Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини[1]. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини.Кипіння можливе ,якщо тиск насищеної пари рідини дорівнює зовнішньому тиску.Бульбашки ,що утворюються при кипінні рідини,найлегше виникають з повітря або інших газів,зазвичай присутніх в рідині.Такі бульбашки-центри кипіння-найчастіше прилипають до стінок посудини , тому кипіння раніше починається біля стінок.Але якщо рідина вільна від газів,то утворення в ній бульбашок пари утруднене.Різні температури кипіння різноманітних речовин застосовуються у техніці для розгону сумішей.Ще при високій температурі всі бактерії знищюються.
тепло необходимое для нагревания 3,0 л воды на 90 К.
Q1=cm∆T=4200*3*90=1134000 Дж
тепло выделенное при сжигании 80 г спирт
Q2=λm=30*10^6*80*10^-3=2400000 Дж
кпд= ( Q2-Q1) / Q2 = 0,5275 = 53 %
удельная теплота сгорания Спирт этиловый
λ= 30×10^6 Дж/кг