Відповідь:
Пояснення:
амма-променями[1].
Рентгенівське випромінювання виникає від різкого гальмування руху швидких електронів у речовині, при енергетичних переходах внутрішніх електронів атома. Воно використовується у науці, техніці, медицині. Рентгенівське випромінювання змінює деякі характеристики гірських порід, наприклад, підвищує їх електропровідність. Короткочасне опромінення кристалів кам'яної солі знижує їхнє внутрішнє тертя.
Назва рентгенівське випромінювання походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентґена. Інша назва — пулюївське випромінювання походить від імені українського фізика Івана Пулюя.
Рентгенівське випромінювання використовуються для флюорографії, рентгенофлюоресцентного аналізу і в кристалографії для визначення атомної структури кристалів. Методи дослідження речовини за до рентгенівських променів об'єднує термін рентгенівська спектроскопія.
1) Электри́ческий ток — направленное движение частиц или квазичастиц — носителей электрического заряда. Такими носителями могут являться: в металлах — электроны, в электролитах — ионы, в газах — ионы и электроны, в вакууме при определённых условиях — электроны, в полупроводниках — электроны или дырки.
2) За направление электрического тока принимают направление движения положительных зарядов; если ток создаётся отрицательно заряженными частицами напр., электронами то направление тока считают противоположным движению частиц
положите градусник рядом с коровкой и вы узнаете ее температуру. у божьей коровки температура тела такая же, как и окружающая среда.