Валюминиевой кастрюле массой 300 г находится вода объемом 5 л при 20°с. какое количество теплоты необходимо сообщить им для того чтобы температура стала 100 °с?
Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) — шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку танення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води — 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою[прояснити] шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.
Свойства шунта вытекают из его предназначения. шунт предназначен для того чтобы уменьшить ток через измерительный прибор в к раз и дать возможность прибору, имеющему допустимый ток I измерять ток в к раз больший, т.е. к*I . из тока величиной к*I только часть, равная I должна пройти через прибор с внутренним сопротивлением R, а все остальное (к*I - I =( к-1)*I ) - через шунт. значит сопротивление шунта должно быть равно R/(k -1). при больших измеряемых токах шунт должен иметь возможность рассеять тепло, выделяемое согласно закона джоуля ленца, и при этом не изменить свое сопротивление. подитожим: 1) сопротивление шунта должно быть точно в к-1 раз меньше чем сопротивление прибора 2) шунт должен иметь высокую допустимую рассеиваимую мощность 3) шунт должен иметь низкий температурный коэффициент сопротивления
Відповідь:
Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) — шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку танення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води — 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою[прояснити] шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.
Пояснення: