М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
annajeon58
annajeon58
11.04.2022 02:01 •  Физика

Рамка що містить 100 витків знаходиться в магнітному полі . визначити epc індукції що виникає в рамці при зміні магнітному потоку на 0,1 вб за 0,35 с

👇
Ответ:
Альбина1597
Альбина1597
11.04.2022
N=100     ΔФ=0.1 Вб      Δt=0.35 с    E=?
===
E=N*ΔФ/Δt=100*0.1/0.35≈28.57 B
4,7(67 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Эрбол11111
Эрбол11111
11.04.2022

Сторінка 2

Опір повітря зменшує дальність польоту ядра до 0,9% і молота до 2,5%. Вплив попутного і зустрічного вітру збільшується в чотири рази в метанні гранати і м'яча.

Сумарний вплив трьох показників: кута вильоту, висоти вильоту снаряду і опір повітря на результат в метанні складає 10%, тому основний чинник збільшення результату – підвищення початкової швидкості вильоту снаряду.

У метаннях відбувається в основному долаюча балістична робота м'язів. У зв'язку з тим, що шлях дії на снаряд обмежений, метальникові потрібно отримати найбільший приріст швидкості в одиницю часу, тобто найбільше прискорення, оскільки тільки в цьому випадку метальник встигне реалізувати свою силу і повідомити найбільшу швидкість снаряду. Таким чином, метальник повинен збільшувати прискорення снаряду, прагнучи безперервно збільшувати силу дії на снаряд.

Зростання швидкості снаряду відбувається поетапно .

Починати розвиток швидкості снаряду необхідно з включення в роботу найбільш великих груп м'язів. Проте ці м'язи розвивають прискорення в першу чергу самого тіла або, вірніше, всієї системи метальник – снаряд. Між етапом – розвитку швидкості тіла та снаряду, як єдиної системи, і етапом – прискорення одного снаряду існує ще проміжний етап – передачі енергії від нижніх частин до верхніх, що призводить до збільшення швидкості верхніх частин тіла і снаряду.

Перший етап – розвивається швидкість всієї системи метальник – снаряд. Система прискорюється, головним чином, за рахунок сили і швидкості ніг.

Другий етап – швидкість розвивається у верхній частині системи метальник – снаряд, тобто тулуба і снаряду. Це здійснюється в першу чергу за рахунок роботи м'язів, а також шляхом передачі набраної енергії верхнім частинам тіла і снаряду від нижніх частин, швидкість руху яких повинна для цього бути різко загальмованою.

Третій етап – потрібно спрямувати зусилля тільки на розвивання прискорення снаряду. При цьому, природно, доводиться витрачати енергію і на рух тих частин тулуба, які пов'язані з просуванням снаряду (плечовий пояс, рука) [38]. Метання є специфічною руховою дією. Це обумовлено координаційною складністю даної рухової дії. Необхідна узгоджена взаємодія великої кількості рухових біоланок тіла, що беруть участь у метанні. До складної координації рухової дії додається і необхідність швидкості його виконання. У метанні на влучність – точність попадання в ціль, із заданою амплітудою, напрямом або із заданою швидкістю виконання кидка високі вимоги пред'являються до роботи рухового аналізатора, оскільки необхідно розподіляти свої зусилля відповідно до поставлених завдань, уміти диференціювати кидок за силою, за напрямом, за швидкістю виконання кидка і так далі. Таким чином, у метанні, при виконанні даної рухової дії, знаходять свій прояв різні функції рухового апарату, такі як:

джерело сили (енергії);

накопичувач енергії (куперація м'язів);

орган чуття.

Оскільки при виконанні метального руху відбувається в основному долаюча балістична робота м'язів метальникові завжди потрібно прагнути до збільшення сили своїх м'язів, як шляхом регулярних тренувань, так і за рахунок додаткової мобілізації сил за до вольових зусиль. При виконанні метального руху, перед фінальним зусиллям, має місце попереднє розтягування м'язів в оптимальних межах, що сприяє скороченню з більшою силою і швидкістю.

4,7(97 оценок)
Ответ:
dendemintsev
dendemintsev
11.04.2022
Чтобы решить эту задачу, нам понадобится использовать формулу для расчета количества тепла:

Q = m * c * ΔT

Где:
Q - количество тепла
m - масса вещества (в нашем случае вода)
c - удельная теплоемкость вещества (в данном случае воды)
ΔT - изменение температуры

Данные, которые мы уже знаем:
Масса спирта (m) = 80 г
КПД спиртовки (η) = 24%
Искомая масса воды (m_воды) = 1,55 литра

Далее, нам нужно найти удельную теплоемкость воды (c). Для воды этот показатель равен 4,18 Дж/(г·°C).

1) Найдем количество тепла, которое выделяется при сжигании 80 г спирта на спиртовке:

Q_спирт = m_спирта * Q_объемный * η

Где:
Q_объемный - теплота сгорания спирта на 1 грамм

Мы знаем, что у этого спирта спирта теплота сгорания составляет 30,6 кДж/г.

Тогда: Q_объемный = 30600 Дж / 80 г = 382,5 Дж/г

Теперь можем рассчитать Q_спирт:

Q_спирт = 80 г * 382,5 Дж/г * 0,24 = 7332 Дж

2) Поскольку количество тепла, выделяемое спиртом, должно быть равным количеству тепла, поглощаемому водой, мы можем записать следующее:

Q_спирт = Q_вода

3) Теперь найдем изменение температуры воды (ΔT):

Q_вода = m_воды * c_воды * ΔT

Здесь удельная теплоемкость воды (c_воды) равна 4,18 Дж/(г·°C), а масса воды (m_воды) равна 1550 г (т.к. 1,55 литра = 1550 г).

Можем записать:

Q_вода = 1550 г * 4,18 Дж/(г·°C) * ΔT

4) Запишем равенство количества тепла:

Q_спирт = Q_вода
7332 Дж = 1550 г * 4,18 Дж/(г·°C) * ΔT

5) Разделим обе части уравнения на 1550 г * 4,18 Дж/(г·°C), чтобы найти ΔT:

ΔT = 7332 Дж / (1550 г * 4,18 Дж/(г·°C))
ΔT = 7332 Дж / 6479 Дж/°C
ΔT ≈ 1,131 °C

Таким образом, температура 1,55 литров воды повысится примерно на 1,131 градуса Цельсия при нагревании её на спиртовке с КПД 24% и расходе 80 г спирта.
4,7(40 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Физика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ