ответ:Для виміру температури повітря використовують звичайні, максимальні, мінімальні, парні і електричні термометри і термографи.
Звичайним термометром (ртутним або спиртним) визначають температуру повітря тільки в даний момент часу. Шкали цих термометрів мають ділення 0,2; 0,5; 1. При вимірі в кожній знімають два свідчення з інтервалом 5...7 хвилин, які мають бути однаковими. Прилад слід тримати за верхню частку на максимально можливому віддаленні від себе.
Максимальний термометр (медичний) служить для встановлення найвищої температури за весь період У термометрі є звуження капіляра разом з'єднання його з резервуаром, за рахунок чого ртутний стовпчик фіксується в досягнутій крапці, не опускаючись. Для проведення подальших вимірів термометр необхідно сильно струсити, щоб ртуть з капіляра до з'єднання її з ртуттю в резервуарі.
Мінімальний термометр використовують для встановлення найбільш низької температури в приміщенні між проміжками Усередині капіляра є скляний штифтик, який вільно рухається, він і фіксує мінімальну температуру. Для проведення наступних вимірів термометр слід злегка підняти резервуаром вгору, щоб штифтик дійшов до поверхні стовпчика спирту, і покласти його горизонтально.
Парний термометр використовують для виміру достеменної; температури в приміщеннях, які мають джерела значних теплових випромінювань (сушильні, котельні, ковальські цехи). При вимірах температури в таких приміщеннях свідчення термометрів описаних типів не можуть відповідати дійсній температурі повітря, оскільки вони показують тільки температуру поверхні самого термометра, який нагрівається тепловим випромінюванням .
Парний термометр складається з двох термометрів, в одному з яких резервуар посріблений, а біля|в| іншого зачорнений. Тому один відбиває основну частку|частину| променевого тепла, а інший поглинає. Дійсна температура повітря (°С) визначається за формулою:
Объяснение:
по специальной договоренности с редколлегией и редакцией журнала «квант»
движению тела обычно препятствуют силы трения. если соприкасаются поверхности твердых тел, их относительному движению мешают силы сухого трения. характерной особенностью сухого трения является существование зоны застоя. тело нельзя сдвинуть с места, пока абсолютная величина внешней силы не превысит определенного значения. до этого момента между поверхностями соприкасающихся тел действует сила трения покоя, которая уравновешивает внешнюю силу и растет вместе с ней (рис. 1).
рис. 1.
максимальное значение силы трения покоя определяется формулой
где μ— коэффициент трения, зависящий от свойств соприкасающихся поверхностен; n — сила нормального давления.
когда абсолютная величина внешней силы превышает значение fтр max, возникает относительное движение — проскальзывание. сила трения скольжения обычно слабо зависит от скорости относительного движения, и при малых скоростях ее можно считать равной fтр max.
движению тела в жидкости и газе препятствуют силы жидкого трения. главное отличие жидкого трения от сухого — отсутствие зоны застоя. в жидкости или газе не возникают силы трения покоя, и поэтому даже малая внешняя сила способна вызвать движение тела. сила жидкого трения при малых скоростях пропорциональна скорости, а при больших — квадрату скорости движения.
1. при экстренной остановке поезда, двигающегося со скоростью υ = 70 км/ч. тормозной путь составил s = 100 м. чему равен коэффициент трения между колесами поезда и рельсами? каким станет тормозной путь, если откажут тормоза в одном из n = 10 вагонов? массу локомотива принять равной массе вагона; силами сопротивления воздуха пренебречь.
при торможении ускорение а поезду сообщает сила трения fтр:
где μ — масса всего состава. сила трения представляет собой равнодействующую всех сил трения, действующих на состав (рис. 2), и равна по модулю .
рис. 2.
следовательно,
и .
с другой стороны, . подставляя это значение в выражение для μ, получаем
в том случае, когда не работают тормоза у одного из вагонов, суммарная сила трения, действующая на вагоны и локомотив, равна
где m — масса одного вагона. масса всего состава равна μ = (п + 1)∙m, так что . ускорение поезда в этом случае равно
а тормозной путь равен
Q = q * m
A = F * S = P * S / v
η = A / Q = P * S / (v * q * m) => S = v * q * m * η / P
S = 17 м/с * 46*10 ⁶ Дж/кг * 3,5 кг * 0,20 / 3,3*10³ Вт ≈ 170000 м = 170 км