Сначала определим скорость неразорвавшегося снаряда на высоте 10м.
h=(v^2 - v0^2) / -2g. v=кор. кв. из v0^2 - 2gh. v=14м/c.
Теперь скорость первого в момент разрыва: h=v01*t1 +g*t1^2 /2. ( t1=1c).
v01=h/t1 -gt1/2. v01=5м/c.
По закону сохранения импульса, определим скорость 2 осколка в момент разрыва: m*v=m*v02 / 2 - m*v01 / 2, сократим на массу m,
v02=2v +v01. v02=33м/с. Теперь определим высоту подъема вверх 2 осколка:
h1=v02^2 / 2g. h1=54,45м. и время его движения вверх: h1=g*t2^2 / 2.
t2=кор. кв. из 2h1 / g. t2=3,3c.
Высота с которой он падал вниз h2=h+h1. h2=10+54,45=64,45м. Вычислим время падения h2=g*t3^2/2, t3=кор. кв. из 2h2/g. t3=3,6c. Все время t4=t3+t2=3,6+3,3=6,9c
( чертеж сделать чтобы не напутать со знаками импульсов, хотя можно и высоту показать, нагляднее будет)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Прискорення (значення).Приско́рення, пришвидшення[1][2] — векторна фізична величина, похідна швидкості по часу і за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу.
{\displaystyle \mathbf {a} ={\frac {d\mathbf {v} }{dt}}\;}Оскільки швидкість — похідна по часу від радіус-вектора {\displaystyle \mathbf {r} }{\mathbf {r}} рухомої матеріальної точки, то прискорення можна записати, як другу похідну по часу від радіус-вектора:
{\displaystyle \mathbf {a} ={\frac {d^{2}\mathbf {r} }{dt^{2}}}\;}{\displaystyle \mathbf {a} ={\frac {d^{2}\mathbf {r} }{dt^{2}}}\;}
Прискорення, як векторна величина здебільшого позначається літерою {\displaystyle \mathbf {a} }{\mathbf {a}} або {\displaystyle {\vec {a}}}{\displaystyle {\vec {a}}}, а коли йдеться лише про кількісне значення прискорення — a (від лат. acceleratio — прискорення).
Часто у фізиці для позначення прискорення використовують дві крапки над позначенням координати чи радіуса-вектора, або одну крапку над символом швидкості:
{\displaystyle \mathbf {a} ={\ddot {\mathbf {r} }}={\dot {\mathbf {v} }}.}{\displaystyle \mathbf {a} ={\ddot {\mathbf {r} }}={\dot {\mathbf {v} }}.}
Объяснение:
