Объяснение:
1)
Заменим 2 последовательно соединенных батареи одной, эквивалентной:
Eo = 2·50,0 = 100 В
r = 2·4,00 = 8,00 Ом
2)
Пронумеруем резисторы (см. схему.
Тогда:
R₃₄л₂ = 8,00 + 8,00 + 16,0 = 32,0 Ом
Учтем, что лампа 1 параллельно соединена с полученным резистором:
R₃₄л₂л₁ = 16,0·32,0 / (16,0+32,0) = 10,7 Ом
Общее сопротивление цепи:
Ro = R₁ + R₂ + R₃₄л₂л₁ + r = 8,00 + 8,00 + 10,7 + 8,00 = 34,7 Ом
3)
Далее:
Общий ток:
Io = Eo / R₀ = 100,0 / 34,7 ≈ 2,88 А
Падение напряжения на r, R₁ R₂:
ΔU = I₀·(r + R₁ + R₂) = 2,88·(8,00 + 8,00 + 8,00) ≈ 69,1 В
Напряжение на первой лампе:
U₁ = E - ΔU = 100 - 69,1 = 30,9 В
Ток в правой ветви:
I₃₄ = 30,9 / 32,0 = 0,97 А
Напряжение на второй лампе:
U₂ = I₃₄·Rл₂ = 0,97·16,0 = 15,5 В
Объяснение:
Уявлення про магнітне поле пояснює зв'язок між електрикою і магнетизмом. Джерелом появи магнітного поля є рухомі електричні заряди (струм). Магнітне поле виникає у просторі, довкола провідників зі струмом, подібно тому, як в просторі, довкола нерухомих електричних зарядів виникає електричне поле. Магнітне поле постійних магнітів також створюється електричними мікрострумами, що циркулюють всередині молекул речовини (гіпотеза Ампера).
Для описання магнітного поля вводять силову характеристику поля, аналогічну вектору напруженості електричного поля. Такою характеристикою є вектор магнітної індукції — {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B. Вектор магнітної індукції визначає сили, які діють на рухомі заряди в магнітному полі.
За напрям вектора {\displaystyle {\vec {B}}}\vec B прийнято напрямок від південного полюсу S до північного полюсу N магнітної стрілки, яка вільно рухається в магнітному полі (як у компасі). Таким чином, за до такої стрілки, досліджуючи магнітне поле створене струмом чи постійним магнітом, можливо з деякою точністю уявити просторову структуру магнітного поля.
Лінії магнітної індукції завжди замкнені. Це означає, що магнітне поле не має магнітних зарядів. Силові поля, що наділені такими властивостями, називають вихровими.