— Аллё/о! Сэт Андрэ! Салю, Мишэль!
— Бонжур, Андрэ...
— У тю а этэ? Жё тэ тэлефонэ дё/о фуа!
— Маман э муа, он э талле аштэ ту Пур ля рантрэ. Жадор ля рантрэ.
— Тю эм ля рантрэ? Мэ пуркуа?
— Жё рэвуа мэ копан. Он сор тансамбль. Он фэ пля/ан дё/о шоз, у/юн рандоннэ а вэлё/о, пар экзампль. Леколь сэ шуэтт, нэс па?
— Леколь... Сё/о нэ па маль.
Мэ иль фо травайе э травайе. Сэ дюр!
Жё прэфэр ле ваканс. Ан ваканс, жё мамюз бьян.
ё/о читается как средний звук между "ё" и "о".
я/а читается как средний звук между "я" и "а".
у/ю читается как мягкое "у".
"н" на конце слов — носовое.
В "c'est André", "on est allé" и др. "t" перед гласными читается и произносим не "он э алле", а "он э талле".
Заодно скажу на заметочку, что во всех словах ударение ставится на последний слог.
Надеюсь, Вам всё понятно.
Переклад
Різдво це найулюбленіше християнське свято моєї родини. В цей день, декілька тисячоліть тому, народився Ісус Христос. За новим календарем це свято відмічається 7 січня. Я вважаю що, Різдво Христове це родинне свято, тому що я звик святкувати його з батьками, родичами, бабусею і дідусем.Приготування до Різдва у мене вдома починаються завжди зранку. Мама займається приготуванням різноманітних, смачних страв, і обов’язково готує кутю з горіхами та родзинками на солодкому узварі. Коли трохи смеркає, я беру трохи куті і йду в гості до своєї Хрещеної мами, пригощаю її кутею та висловлюю її свою повагу, як другій матері. У відповідь, вона пригощає мене різними ласощами, цукерками та дарує подарунок.Потім ми йдемо з друзями колядувати, заздалегідь вивчивши кілька колядок. Ми заходимо до наших знайомих або знайомих батьків. І співаємо, щоб вони раділи народженню Ісуса Христоса. За це, нас пригощають цукерками і дають гроші. Але цукерки одразу ніхто не їсть, тому що це потрібно робити вдома за святковим столом. Декілька раз, ми навіть колядували справжнім вертепом, перевдягались в костюми різдвяних персонажів.Під вечір вся наша велика родина, збирається за різдвяним, святковим столом. На столі завжди багато м’ясних страв, салатів, та головна страва вечора – кутя. Ми їмо кутю, згадуємо померлих родичів, а потім мама залишає їм кутю на столі і запалює свічку. Після вечері ми даруємо один одному різні подарунки,поздоровляємо всіх з Різдвом – це моя сама улюблена частина святкування.Потім ще довго сидимо коло каміну,п’ємо чай та розмовляємо, бабуся розказує цікаві історії та випадки, дідусь з мамою співають різні пісні. Ось так весело проходить святкування Різдва у моїй родині.