Рослинництво України: технічні та кормові культури, овочівництво, плодівництво
Виробництво технічних культур
Провідною технічною культурою в Україні були цукрові буряки, під якими на початку 90-х було зайнято 44% площі, відведеної під технічні культури (зараз 27%). Цукрові буряки потребують родючих грунтів, багато сонячних і теплих днів, значної кількості води. Тому основним районом їх вирощування є Лісостеп (понад 85% виробництва цукрових буряків), а також прилеглі до нього райони Степу і Полісся. Соняшник — світлолюбна, посухостійка, що потребує високих температур і родючих грунтів, культура. Найкращі умови для його вирощування є в степовій і частково лісостеповій зонах країни. На посіви соняшнику припадає 40% усієї площі, відведеної під технічні культури. З інших олійних культур вирощують ріпак (на Поліссі і в Лісостепу) і льон-кудряш, арахіс, рицину й сою (у Степу).
Основною волокнистою культурою у нашій країні є льон-довгунець, який потребує вологого неспекотного літа, довгого дня. Він добре росте на родючих суглинистих і підзолистих грунтах у Поліссі та передгір'ях Карпат. Дуже скоротилися площі давньої волокнистої культури — коноплі. Менш теплолюбні її сорти вирощують на сході Полісся і в Придніпров'ї. Південні сорти коноплі, переважно на насіння, вирощують у Миколаївській та Одеській областях.Лікарські та ефіроолійні культури вирощують в основному на Правобережжі Лісостепу та Криму. З інших технічних культур важливе значення в Україні мають хміль, тютюн, махорка. Хміль дає цінну сировину — шишки, які використовуються в пивоварній, дріжджевій, хлібопекарській галузях промисловості. Найкращими грунтами для нього є сірі лісові грунти, а тому вирощують хміль у Житомирській області (70%) та в інших районах Полісся. Тютюн — технічна теплолюбна культура, листя якої використовують для виробництва цигарок. Вирощують його в Криму, Придніпров'ї та на Закарпатті.
По водообеспеченности Северные материки занимают среднее положение между самым влажным континентом — Южной Америкой и сухими — Африкой и Австралией. Слой стока с территории Евразии составляет около 300 мм в год, Северной Америки — 330 мм. Этот показатель для Южной Америки — 580 мм, для Африки — примерно 180 мм. Как видно, величины стока Северных материков близки между собой и значительно отличаются от показателей Южных континентов. Это объясняется, по-видимому, сходством климатических условий и говорит о важной роли климатов в формировании стока. Существенное значение для особенностей внутренних вод имеют также строение поверхности и история развития природы.Величины стока распределяются по территории материков неравномерно. Особенно это характерно для Евразии и в наибольшей степени — для ее азиатской части.Слой стока на некоторых участках суши достигает 1500-2000 мм в год (в муссонных областях Южной Азии), а местами сток почти отсутствует или величины его ничтожны (в Аравии, во внутренних котловинах Центральной Азии). Районы с годовым слоем стока менее 50 мм занимают огромные территории (вся Средняя и Центральная Азия, бассейн нижнего Инда, Аравия, Иранское нагорье и др.). В Северной Америке сток распределяется более равномерно, хотя есть небольшие районы, где сток велик (более 1500 мм в год — на северо-западе) и мал (менее 50 мм в год — на юго-западе во внутренних котловинах Кордильерской горной системы). На большей части территории материка величина слоя стока составляет 200-600 мм в год.Неравномерность распределения поверхностного стока зависит и от разного количества выпадающих осадков, и от коэффициента увлажнения, связанного с соотношением осадков и испаряемости, и от строения поверхности суши. Так, в Евразии, для которой характерен котловинный рельеф, более 30% площади приходится на области внутреннего стока.Среди котловин немало таких, которые практически лишены поверхностных вод, кроме соленых озер с непостоянным объемом воды. Однако области внутреннего стока есть и в районах с достаточным увлажнением. Например, значительная северная часть бассейна Каспийского моря-озера находится в области влажного и слабо засушливого климата. Здесь густая сеть рек бассейна верхней и средней Волги.В Северной Америке бессточных районов очень мало, они составляют всего несколько процентов территории материка и расположены во внутренних котловинах Кордильерской системы и Мексиканского нагорья.Обширные площади в пределах Северных материков занимают карстующиеся породы. В этих районах поверхностный сток в значительной степени переходит в подземный. Своеобразные условия формирования, циркуляции и режима подземных и поверхностных вод складываются в областях распространения многолетней мерзлоты, которые на Северных материках занимают огромные территории.
Рослинництво України: технічні та кормові культури, овочівництво, плодівництво
Виробництво технічних культур
Провідною технічною культурою в Україні були цукрові буряки, під якими на початку 90-х було зайнято 44% площі, відведеної під технічні культури (зараз 27%). Цукрові буряки потребують родючих грунтів, багато сонячних і теплих днів, значної кількості води. Тому основним районом їх вирощування є Лісостеп (понад 85% виробництва цукрових буряків), а також прилеглі до нього райони Степу і Полісся. Соняшник — світлолюбна, посухостійка, що потребує високих температур і родючих грунтів, культура. Найкращі умови для його вирощування є в степовій і частково лісостеповій зонах країни. На посіви соняшнику припадає 40% усієї площі, відведеної під технічні культури. З інших олійних культур вирощують ріпак (на Поліссі і в Лісостепу) і льон-кудряш, арахіс, рицину й сою (у Степу).
Основною волокнистою культурою у нашій країні є льон-довгунець, який потребує вологого неспекотного літа, довгого дня. Він добре росте на родючих суглинистих і підзолистих грунтах у Поліссі та передгір'ях Карпат. Дуже скоротилися площі давньої волокнистої культури — коноплі. Менш теплолюбні її сорти вирощують на сході Полісся і в Придніпров'ї. Південні сорти коноплі, переважно на насіння, вирощують у Миколаївській та Одеській областях.Лікарські та ефіроолійні культури вирощують в основному на Правобережжі Лісостепу та Криму. З інших технічних культур важливе значення в Україні мають хміль, тютюн, махорка. Хміль дає цінну сировину — шишки, які використовуються в пивоварній, дріжджевій, хлібопекарській галузях промисловості. Найкращими грунтами для нього є сірі лісові грунти, а тому вирощують хміль у Житомирській області (70%) та в інших районах Полісся. Тютюн — технічна теплолюбна культура, листя якої використовують для виробництва цигарок. Вирощують його в Криму, Придніпров'ї та на Закарпатті.