ответ:
объяснение: у середземноморському кліматі північно-західної частини материка знаходяться тропічні ліси. вони займають всього лише 2% від усієї площі континенту. це евкаліпти, пальми, фікуси і інші екзотичні представники місцевої флори. у пустельних районах клімат вкрай несприятливий і тому там добре себе почувають тільки злакові культури. серед представників високих рослин австралії основну частину дерева, які мають довгу кореневу систему, яка до 30 метрів йде в глибину. тутешні рослини адаптувалися до посушливого клімату. на це вказують товсті потужні корені, широкий стовбур, що накопичує вологу і здатність листя відвертатися від сонця. дерева з широкими стовбурами обвивають ліани і різні квіти, які ще називають епіфітами. дуже часто на одному дереві можна нарахувати до 50 різних видів епіфітів. на фоні евкаліптів з сірою корою високі потужні папороті зеленими фонтанами, що робить органічний світ континенту ще більш загадковим і неповторним. найбільша кількість опадів припадає на частку північного узбережжя, тому тут ростуть акації, пандануси, хвощі і папороті. ближче до узбережжя розташовуються мангрові зарості і бамбукові гаї. рослинність австралійського півдня рясніє акаціями і евкаліптами. відмінною рисою рослин на цих територіях є їх присадкуватість, що пояснюється посушливістю клімату. евкаліпти є ендеміками серед рослин, які переважають на континенті. найбільш поширені рослини австралії: евкаліпти, колючі вічнозелені чагарники, акації, папороті. евкаліпт вважається рослинним символом австралії. дерево ідеально пристосувалося до посушливого клімату. дерева, які ростуть поблизу боліт, здатні вбирати вологу з болотяної води і осушувати водойму. для материка характерна наявність колючих чагарників, які абсолютно позбавлені листя. уздовж вододілів знаходяться непрохідні, вічнозелені чагарники, від яких часто тварини. ще однією особливістю флори і фауни австралії є те, що тваринний світ континенту не має в своєму складі жодного хижака. однак, це не говорить про те, що на континенті немає м’ясоїдних звірів.
План описания Берингова моря:
1. Берингово море относится к бассейну Северного Ледовитого океана.
2. Является окраинным, так как не вдается вглубь материков.
3. Береговая линия моря достаточно изрезанная, много заливов, проливов.
4. Средняя глубина составляет 1,6 км, максимальная – 4151м.
5. Море является холодным, летом средние температуры не поднимаются выше 10°, а зимой – 3°.
6. Крупнейшие течения – холодное Курильское и теплое Аляскинское.
7. Крупнейшими портами являются Анадырь (Россия), Ном (США).
8. Главный природный ресурс – рыбопродукты.