ответ:Кашага́н — крупное шельфовое нефтегазовое месторождение Казахстана, расположено в 80 км от города Атырау, в северной части Каспийского моря. Глубина шельфа составляет 3—7 м.
Месторождение открыто 30 июня 2000 года скважиной «Восток-1». Является одним из самых крупных месторождений в мире, открытых за последние 40 лет, а также крупнейшим нефтяным месторождением на море[прояснить].
Разработку месторождения ведёт международное совместное предприятие North Caspian Operating Company (NCOC) в соответствии с соглашением о разделе продукции по Северному Каспию от 18 ноября 1997 года (подробнее об участниках проекта см. нижеПерейти к разделу «#Участники Северо-Каспийского проекта»). Промышленная добыча на месторождении началась 11 сентября 2013 года.
Разработка месторождения ведётся с искусственных островов.
Разработка месторождения ведётся в сложных условиях: шельфовая зона, неблагоприятное сочетание мелководных условий и ледообразования (около 5 месяцев в году), экочувствительная зона, большие глубины залегания месторождения (до 4800 м), высокое пластовое давление (80 МПа), высокое содержание сероводорода (до 19 %)[1].
Нефтегазоносность связана с пермским, каменноугольными и девонским отложениями. Месторождение характеризуется как рифогенное, когда углеводороды находятся под солевым куполом (высота соляного купола 1,5—2 км). Относится к Прикаспийской нефтегазоносной провинции.
Месторождение было обнаружено в год празднования 150-летия известного мангыстауского поэта-жырау XIX века — Кашагана Куржиманулы. Как и многие тюркские имена в казахском языке, слово қашаған имеет перевод и означает черту характера — «норовистый, неуловимый».
Объяснение:
ответ:Окрім побутових товарів, легка промисловість випускає деяку продукцію виробничого призначення: наприклад технічні тканини, шкірозамінники та шкіру для меблевої промисловості, автомобілебудування тощо.
Легка промисловість - матеріальне виробництво, яке забезпечує населення одягом та взуттям, а деякі виробництва промисловості - сировиною.
Легка промисловість найтісніше пов’язана виробничими зв’язками з сільським господарством та хімічною промисловістю.
З одного боку, для виробництва тканин, шкіри та хутра використовується рослинна, тваринна або хімічна сировина. Рослини та тварини дають волокно, з якого роблять нитки, а потім тканини. Крім того, свійські тварини дають вовну, натуральний шовк, шкури. Хутро одержують, як від домашніх, так і від диких тварин. У другій половині ХІХ ст. окрім натурального почали одержувати хімічне волокно, а з 60-х рр. ХХ ст. окрім натуральних шкір та хутра, почали використовувати шкірозамінники та синтетичне хутро.
З іншого боку, під час виробництва тканин та обробки шкур тварин використовують різні хімічні речовини: кислоти, луги, барвники.
Легка промисловість також тісно пов’язана з машинобудуванням, адже для одержання продукції вона використовує спеціальне обладнання: ткацькі верстати, швейні машини, машини для пошиття взуття тощо.
Чинники розміщення легкої промисловості. Особливістю легкої промисловості є працемістке виробництво, на якому до 75 % зайнятих - жіночі трудові ресурси. Тому в містах, які спеціалізуються на легкій промисловості, існує чисельна перевага жіночого населення над чоловічим. Такі міркування були притаманні економічному фаховому колу через стереотипне бачення «жіночої» й «чоловічої» роботи.
Оскільки легка промисловість виробляє побутові товари, другим чинником її розміщення є споживчий. Водночас виробництва є достатньо екологічно чистими, не потребують значних витрат води та енергії, тому їх можна розміщувати у густонаселених місцях.
Підприємства первинної переробки сировини (бавовнику, вовни, шовку, льону) мають велику кількість відходів (до 30 - 40 % вихідної сировини) і тому зорієнтовані на сировинний чинник. Через те підприємства, які готують рослинну сировину для одержання з неї ниток та миють вовну, розташовані недалеко від сільськогосподарських підприємств.
Текстильне виробництво. Початковим виробництвом легкої промисловості є текстильне виробництво. Воно складається з групи виробництв, які виробляють різні за походженням та хімічним складом тканини.
Для виробництва тканин у переробку йдуть волокна - довгі гнучкі нитки, які одержують з природних або синтетичних полімерів. Розрізняють природні та хімічні волокна. Природні волокна мають рослинне, тваринне або мінеральне походження. Рослинні волокна одержують при переробці кількох культурних рослин, які називаються волокнистими. Це бавовник, льон, коноплі, джут, агава (мал. 140). Волокно вилучають або з їх насіння (бавовник), або стебла (льон, коноплі, джут), або листя (агава). Основа рослинного волокна - целюлоза.
Объяснение:
ответ:
потому что это !
например: ты в коком то городе и ты хочешь поехать в другой город а там трещенав земле (толщена 2 метра и глубина 10 метров) и ты на полной скорости поехала и ты туда, сам(а)
например:
ты со своей семьей поплыла на лодке в море а через 1час сильны шторм и тоже сам(а)