1. Добывается каменный уголь
2. Похоже на Сурханский государственный заповедник.
3. Расположено в горах Мурынтау на юго-западе пустыни Кызылкум, на территории Тамдынского района Навоийской области Узбекистана.
4. Самая низкая точка Узбекистана - Сарикарныш-Кули во впадине Мымбулак.
5. Расположены в основном эоловая форма рельефа-барханы,барханные цепы,гряды,в общем песчаная и каменистая пустыня на междуречье Амударии и Сырдарьи. (Если речь идет про рельеф).
6. Больше всего месторождений нефти и газа.
7. Отвесные склоны Устюрта называются чинками, такое название распространено в Казахстане и Средней Азии.
8. Сурхандарья — река в Узбекистане, правый приток Амударьи. Образуется при слиянии рек Тупалангдарья и Каратаг.
9. В Термезе +50 наблюдается редко. При абсолютном максимуме, наблюдается в июле.
10. В южном районе Гиссарского хребта в предгорных районах выпадает от 440 мм до 620 мм осадков.
11. В Узбекистане находятся крупнейшие месторождения калийных солей, одно из них Ходжаиканское в Сурхандарьинской области, там разведали запасы и каменной соли.
12. Распространены снежные слои, наложения, которые таят только к августу. Например - Гиссарский хребет. (Насчет этого ответа не уверен, ибо непонятно, что имеется ввиду)
13. Первое урановое месторождение в Узбекистане было открыто в 1952 году в Учкудуке, который находится в Кызылкумском районе.
14. Температура воздуха в тени поднимается до +50 С, а песок раскаляется до 60-80 градусов.
15. На территории Кызылкумского заповедника распространенны более 200 видов растений.
Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.