ответ: біля джерел і в долинах річок, там, де близько до поверхні піднімаються
підземні води, розвивається багата рослинність — пальми, різні чагарники.
тут селяться люди. такі місця називають оазисаминайбільший
оазис у світі — долина нілу.
головна рослина оазисів — фінікова пальма. смачні й поживні плоди паль-ми споживають, із соку виготовляють напої, деревину використовують для бу-
дівництва, а листям дерев укривають дахи помешкань. з кожного дерева що-
річно збирають близько 100 кг плодів.
на африку припадає 40 % світового
виробництва фініків.
до життя в пустелях і напівпустелях
пристосувалися і тварини. так,
антилопи й газелі долають сотні кіло-
метрів у пошуках води. хижаки — гіє-
на, шакал, лисиця-фенек, гепард. оазис логу дістають з їжею. черепахи, ящірки та змії можуть довго витримувати без води, ховаючись у норах. у пустелях багато птахів: страуси, дрохви, жайворонки. небезпечні для людини укуси місцевих отруйних тварин — скорпіона та фаланги.
вічнозелені твердолисті ліси й чагарники лежать на півночі та північному заході материка, де формуються на коричневих ґрунтах. рослини добре пристосувалися до сухого літа: мають тверде листя й колючки, що випаровують мало вологи. тут ростуть африканські види дуба й бука, дика маслина, суничне дерево, карликові пальми. найцінніші породи дерев, як-от ліванський кедр, вирубано, а на їхньому місці ростуть чагарники.
про вертикальну поясність гір африки. у горах африки чітко простежується вертикальна поясність: з підняттям угору ліси змінюються саванами, які ще вище поступаються лукам. на вершинах гір, розташованих навіть на екваторі, лежать багаторічні сніги.
Формирование очертаний Северной Америки еще не закончено. На крайнем западе материка заложился крупный разлом земной коры — Сан-Андреас (рис. 299). Вдоль этого разлома две литосферные плиты движутся паРис. 299. Разлом Сан-Андреас раллельно друг другу. По разлому Сан-
Андреас западная часть Северной Америки сдвигается на юг. Эти движения приводят к частым землетрясениям, в том числе и сильным
Равнинная часть материка
В основании большей части материка лежит древняя Северо-Аме^икж] ская платформа. На этой спокойной в геологическом отношении поверх но
Сти находятся обширные равнины. На юге, вдоль берегов Мексиканского залива, расположена плоская, сложенная речными отложениями, Примек - сиканская низменность. Среднюю часть материка занимают Центральные и Великие равнины (рис. 301). Они огромными ступенями поднимаются в направлении с востока на запад.
На рельеф северо-восточной части материка огромное влияние оказал Великий ледник, пришедший с Гренландии во время ледникового перио-
Да (рис. 302). Многокилометровый ледяной покров, как бульдозер, вы - рнвнивал неровности рельефа. Когда ледниковый период сменился эпо - 1оЯ потепления климата, ледник разрушился. На освободившейся ото ЛЬД! поверхности возникла холмистая равнина.
Ледник оставил огромные «царапины» на поверхности материка. Эти царапины были заполнены талыми водами. Так на территории, в занятой ледником, образовалось огромное количество озер. Но о них мы по - I оворим позже.