Остров Мадагаскар омывается водами Индийского океана и располагается около восточного побережья Южной Африки, отделённый от неё Мозамбикским проливом. Высшей точкой является потухший вулкан Марумукутру (2,876 м), который находится в горном массиве Царатанана, в северной части острова. Общая площадь государства — 587,040 км². Длина около 1600 км, ширина свыше 600 км. Центральную часть острова занимает высокогорное плато Анджафи, полого спускающееся на запад и круто обрывающееся к низменностям восточного побережья.
Регионы
Остров может быть условно поделён на пять регионов: восточное побережье, горный массив Царатанана, центральное нагорье, западное побережье и юго-запад.
Восточное побережье
Восточное побережье является узкой полосой аллювиальных отложений, шириной примерно один километр, резко переходящее в центральное нагорье. Характеризуется большим количеством скал, лощин и долин. Линия побережья прямая, вплоть до полуострова Масуала. Данное побережье считается опасным для человека ввиду ощутимого присутствия акул в прибрежных водах.
Центральное нагорье
Центральное нагорье варьируется в высоте от 800 до 1800 метров над уровнем моря и состоит из разных топографических рельефов местности. Нагорье берёт своё начало на севере от горного массива Царатанана и продолжается до самого юга, где оканчивается массивом Ивакуани. Таким образом, в центральное нагорье входит вулканическое высокогорное плато Анджафи, горный массив Анкаратра и массив Ивакуани. Столица государства Антананариву находится в северной части центрального нагорья, на высоте 1,276 метров. В данном регионе отмечена достаточно частая сейсмическая активность.
Западное побережье и Юго-запад
Западное побережье гораздо более подвержено эрозии почвы, вследствие чего оно изобилует маленькими гаванями и лагунами, особенно в северной части острова. Именно здесь, в основном своём числе, обосновывались пираты на рубежах 17-18 веков. На западном побережье обнаружены два крупных нефтяных месторождения: Цимируру и Бемуланга. Юго-западный регион граничит с массивами Ивакуани и Исала Руинифурме (Isala Roiniforme) и состоит из двух частей: плато Махафали и примыкающей к нему пустыни.
Відповідь: Конкурентні переваги
Україна, друга за площею країна в Європі, відома як житниця регіону завдяки своєму «чорнозему» – виду ґрунту, надзвичайно родючому та багатому на органічну речовину, що називається гумус. Чорноземи, які займають більш ніж половину всієї території України, створюють виняткові агрономічні умови для вирощування широкого спектру сільськогосподарських культур, насамперед зернових та олійних.
Такі вельми сприятливі агроекологічні умови створюють аграрному сектору України значну конкурентну перевагу, яка доповнюється ще й вигідним географічним розташуванням.
Близькість України до великих сусідніх ринків – Російської Федерації та Європейського Союзу – і доступ до глибоководних портів на Чорному морі забезпечують безпосередній доступ до світових ринків і, насамперед, до великих імпортерів зерна в країнах Близького Сходу та Північної Африки.
Ерозія ґрунтів
Незважаючи на сприятливі умови, серйозною проблемою для України є ерозія ґрунтів. Впродовж десятиліть чорноземні ґрунти по всій території країни постійно деградували через нераціональне землекористування та зумовлену ним ерозію. Згідно з оцінками, в Україні щороку понад 500 мільйонів тонн орних земель страждають від ерозії, що вже призвело до зниження родючості ґрунту на площі в більш ніж 32 мільйони гектарів землі.
Згубні наслідки такого становища для вирощування сільськогосподарських культур та загалом для економіки України неможливо переоцінити: внаслідок ерозії втрачається третина кожного долара створеної у сільському господарстві доданої вартості, – а на кожну тонну вирощеного зерна припадає десять тонн еродованого ґрунту.
Є переконливі докази того, що ерозія ґрунтів в Україні прискорюється, внаслідок чого завдається інша значна шкода природі, зокрема, відбувається замулення річок, гаваней та утворених греблями водосховищ, які живлять гідроелектростанції. Ця проблема в окремих регіонах є гострішою, ніж в інших: наприклад, на південному сході країни ерозія ґрунтів сягнула рівня опустелювання.
Image
Distribution of Chernozems in Europe and typical Chernozem profile
Image
Ukraine: soil erosion is visible from satellites
Зміна клімату
Глобальна зміна клімату теж має негативні наслідки, підсилюючи дію ерозії ґрунтів. Наприклад, органічна речовина – «клей», що утримує частинки ґрунту разом та допомагає зберігати воду в ґрунті, – нині зазнає впливу, який зменшує здатність ґрунту утримувати вологу, яка відіграє дуже важливу роль, особливо в сухі роки.
Крім того, впродовж останніх 15 років випадки посух в Україні стають дедалі частішими та інтенсивнішими, значною мірою внаслідок зміни клімату. Посухи тепер стаються в середньому раз на три роки, що призводить до значного зниження врожайності культур. Ці наслідки особливо відчутні у високопродуктивних регіонах країни, як-от південна степова зона країни, де нині заготовлюється 50% українського зерна.
Хоча кліматичні умови в Україні загалом є сприятливими, мінливість клімату, яка, як очікується, посилюватиметься зі змінами клімату, становить серйозну загрозу для сільського господарства.
«Кліматично оптимізоване» ведення сільського господарства
Як відомо, одним з основних чинників ерозії ґрунтів є надмірно інтенсивне розорювання ґрунтів. Сталою та ефективною альтернативою вважається практика раціонального, або ресурсобережливого, сільського господарства. Така практика з без-орним обробітком ґрунтів знижує ерозію ґрунтів, зберігає їхню родючість, підвищує їхню стійкість до посухи і значно зменшує виробничі витрати, мінімізуючи споживання палива.
Великомасштабне впровадження «кліматично оптимізованих» методів ведення сільського господарства, як-от ресурсобережливих методів, в поєднанні з ефективними технологіями боротьби з ерозією ґрунтів, потенційно може мати значні позитивні наслідки для України, і, зрештою, для усього світу.
На рівні країни, наприклад, раціональне ведення сільського господарства на площі в 17 мільйонів гектарів землі може до генерувати дохід на суму в 4,4 млрд. дол. США, що еквівалентне 34 відсоткам ВВП, створеного у сільському господарстві. Цей наслідок може майже повністю зрівноважити зменшення природного капіталу, зумовлене ерозією ґрунтів в Україні, яке оцінюється в 5 млрд. дол. США., навіть не згадуючи про глобальну користь для довкілля та продовольчої безпеки
Ukraine: Soil Fertility to Strengthen Climate Resilience /(«Україна: Родючість ґрунтів як запорука стійкості до змін клімату») – нова доповідь, спільно підготовлена фахівцями Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Світового банку, в якій детально розглядаються ці важливі питання і даються рекомендації щодо оптимального вирішення проблем, пов’язаних з ерозією ґрунтів, надмірним розорюванням землі та зміною клімату в Україні.
З повним текстом цієї доповіді з додатковими детальними оцінками, цифрами та аналізом можна ознайомитися на веб-сайті Issuu або завантажити її у форматі PDF з нашого веб-сайту. Доступні також огляди доповіді українською та російською мовами.
Пояснення: