Па картосхемі помірного кліматичного поясу євразії запишіть (у виносках) назви кліма- ичних областей — морський, помірно континентальний, континентальний, мусонний. позначте кордони території україни.
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин
«Русский век» РоссииРост численности населения Царской России 19-20-х веков характеризуется высокими темпами и постоянством. (См. Таблицу 1 и диаграмму 1, построенные по данным /1/). С 1800 по 1914 годы количество жителей России, без учёта Польши и Финляндии, возросло с 35,5 до 161 миллиона, то есть в 4,5 раза. Прирост численности за год, отнесённый к 1000 жителей и усреднённый по 10 –летним периодам, лежит в интервале от 8 до 18 человек. Максимальные темпы прироста наблюдаются в периоды морального и экономического подъёма: в 1810-1820-е годы - после победы над наполеоновским нашествием Европы (император Александр -1); в 1860 - 1870 –е годы - после отмены крепостного права (император Александр -11) и в 1900-1913-е годы (император Николай -11). Следует отметить период положительной динамики 1881-1894 годов во время правления императора Александра -111. Минимум роста зафиксирован в периоды 1840-1860 – х годов (император Николай 1, времена Крымской войны с Англией и Францией) и в 1870-1880-е годы (император Александр -11, времена войны с Турцией). Даже в военные годы, в том числе и во время войны 1914-1917 годов, прирост численности населения России продолжался достаточно высокими темпами. Демографические данные Табл.1 позволяют утверждать, что потери жизней в войне 1914-1917 года не превышают 4 миллионов человекИменно в эти годы в императорской России был сформирован многочисленный и мощный русский народ, который смог перенести тяжкие испытания грядущего 20-го века.Как известно, объявление Россией войны Германии в 1914 году, под воздействием провокационных и лживых обещаний Англии и Франции передать России Босфор и Дарданеллы, с последующей организацией ими антирусского государственного переворота в феврале 1917 года, помноженные на серьёзные внутренние проблемы России, породили демографический и общеполитический кризис и, в конечном счёте, привели императорское правление к трагическому финалу.
Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин