Світовий океан по праву можна вважати не лише «колискою життя», але й колискою сучасної цивілізації. Давні держави Греція і Рим, держава вікінгів та багато інших, виникли на морських берегах. Ще до епохи Великих географічних відкриттів людство стало освоювати простори Світового океану, а з настанням епохи вітрильників океан став «головним водним шляхом людства». До сьогодні переважна частина вантажів транспортується водою. Воду Світового океану нерідко називають «рідкою рудою», адже в ній розчинена величезна кількість різноманітних металів. Із шельфовою зоною океану пов’язано народження багатьох осадових корисних копалин, у тому числі й нафти та газу.
Основна частина сучасного населення планети проживає близько (не більш ніж 200 км) від морських узбереж.
І все-таки, незважаючи на тривале освоєння водних просторів і глибин, Світовий океан не квапиться відкривати свої таємниці. Видатний швейцарський океанолог Жак Пікар, який усе своє життя присвятив вивченню океану, написав такі рядки: «...океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок». Загадковими та маловивченими є живі організми океану. Багатими, але важкодоступними залишаються мінеральні запаси океану, а енергетичний запас Світового океану просто безмежний. Про те, як використовує людина багатства Океану та якими є наслідки господарської діяльності людей, ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.
пустыня с дорогой Нила и его дельтой основная часть страны лежит в Африке. А Синайский полуостров уже в Азии. Между ними прорыт Суэцкий канал который полность принадлежит Египту.