Місце країни у світі та регіоні. Сполучені Штати Америки - наймогутніша в економічному та політичному сенсі держава. Нині це єдина наддержава в світі. Її піднесення почалося наприкінці XIX ст. Через те що дві світові війни оминули територію США, з країни-боржника європейських країн вона перетворилася на країну-кредитора. США - одні із засновників ООН і мають постійного представника в Раді Безпеки ООН. США - лідер серед країн світу за військовою потужністю. їх військово-морський флот є найбільшим у світі. США є засновником та осередком Північноатлантичного альянсу (НАТО). Це держава з найбільшим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі.
Нині США є «чемпіоном» за продуктивністю праці, освоєнням Світового океану та космосу. Саме американські астронавти першими ступили на поверхню Місяця, а завдяки амбітному проекту Ілона Маска мають шанс бути першими на Марсі. США очолює рейтинг країн за ВВП, який становить майже 25% від світового показника. За ВВП на душу населення США посідає 7-ме місце в світі та 1-ше в Америці. Американський долар є головним розрахунковим засобом у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків країн світу майже на 2/3 складаються з доларів, в доларах відбувається 3/4 операцій міжнародного банківського кредитування.
США є також регіональним лідером. За їх ініціативи було укладено Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), яка є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням майже у півмільйона осіб та близько 30% світового ВВП.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Місце США в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників (мал. 143). У першій половині XX ст. провідними чинниками були природно-ресурсний, працересурсний та споживчий. Розміщення нових наукомістких виробництв у другій половині XX - на початку XXI ст. все більше орієнтується на науково-технологічний та екологічний чинники. Вже під час Другої світової війни в США почали з'являтися науково-промислові парки та технополіси. Науково-промислові парки тісно пов'язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих учених.
Хотя военные действия не затронули непосредственно индию, первая мировая война оказала огромное влияние на ее развитие. индия стала основным колониальным тылом, опираясь на который участвовала в империалистической войне. военную политику активно поддержали индийские помещики и буржуазия. война сулила им огромные материальные выгоды. кроме того, поддерживая военные усилия британского империализма, индийская буржуазия рассчитывала добиться от него определенных политических и уступок. во время войны потеряла свое монопольное положение на индийском рынке. ее доля во внешней торговле к концу войны упала с 2/3 до 1/3 национальный индийский капитал укреплял свои позиции, металлургические заводы тата увеличили выработку металла на 30%, хлопчатобумажная продукция возросла на 39%. такой промышленный подъем был достигнут усилением эксплуатации пролетариата. рабочий день был удлинен до 14—15 часов, в то же время реальная заработная плата падала в связи с ростом цен. национальная буржуазия наживалась на скупке продовольствия по контрактации у крестьян, на спекуляциях, на выгодных правительственных заказах для войны. опасаясь роста (национально-освободительного движения, власти установили в стране военно-полицейский террор. по закону 1915 г. «об обороне индии» они были наделены неограниченными полномочиями. тысячи индийцев были заключены в тюрьмы или сосланы на острова. организации индийской буржуазии вели легальную деятельность, ограничиваясь «законной конституционной агитацией». национальный конгресс организовал «лиги хомруля», которые проводили агитацию за предоставление индии . в их работе активное участие принимал вышедший из тюрьмы и примирившийся с умеренными тилак. сотрудничество национальной буржуазии облегчило властям мобилизацию и широкое использование людских и материальных ресурсов индии в империалистической войне. в некоторых районах в армию забирали всех работоспособных мужчин в семье. солдаты индии сражались на многих фронтах в европе, азии и африке. власти мобилизовали индийских рабочих, которые направлялись на военные работы во францию, оккупированные войсками районы ирака и в другие страны. индия снабжала зерном армии, находившиеся в азии и африке. все индийские войска, действовавшие на фронтах, сражались и финансировались за счет населения индии. в годы войны усилились политические репрессии и террор британских колониальных властей. в 1915 г. был введен в действие «закон об обороне индии», предоставивший властям неограниченные полицейские полномочия. тысячи людей заключались в тюрьмы без суда и следствия. война дала новый толчок развитию индийской промышленности. индийские фабриканты получили заказы на поставку обуви, обмундирования, снаряжения и различных материалов. колониальные власти пошли на некоторые уступки индийской буржуазии. в 1915 г. были введены 5-процентные пошлины на все товары, ввозимые в индию, а в 1917 г. пошлины на хлопчатобумажные ткани были подняты до 7,5%. военно-стратегические интересы британского империализма, опасения, что индия будет временно отрезана от , заставляли британские власти содействовать известному развитию промышленности в индии. на политику британских властей влияла также усилившаяся в годы войны иностранная, прежде всего японская, конкуренция на индийском рынке. особенно значительно выросла за время войны текстильная промышленность. увеличилась продукция джутовой и других отраслей легкой и пищевой промышленности. наблюдался также рост некоторых отраслей тяжелой промышленности. значительно расширились металлообрабатывающие заводы тата, получившие крупные заказы и государственные субсидии. расширились также заводы бенгальской железоделательной и стальной компании, возникли новые металлургические предприятия. однако индия все еще оставалась крайне отсталой в промышленном отношении страной. она совсем не имела своего машиностроения и других важнейших отраслей тяжелой промышленности. по-прежнему господствующее положение в индии, в ее промышленности занимал британский капитал, значительно увеличивший свои капиталовложения в годы войны.
Відповідь:Офіційна назва - Сполучені Штати Америки (США)
Склад території - 50 штатів і Федеральний округ Колумбія
Член міжнародних організацій - ООН, НАТО, НАФТА та ін.
Офіційна мова - англійська
Релігія - християнство (протестантизм, католицтво)
Місце країни у світі та регіоні. Сполучені Штати Америки - наймогутніша в економічному та політичному сенсі держава. Нині це єдина наддержава в світі. Її піднесення почалося наприкінці XIX ст. Через те що дві світові війни оминули територію США, з країни-боржника європейських країн вона перетворилася на країну-кредитора. США - одні із засновників ООН і мають постійного представника в Раді Безпеки ООН. США - лідер серед країн світу за військовою потужністю. їх військово-морський флот є найбільшим у світі. США є засновником та осередком Північноатлантичного альянсу (НАТО). Це держава з найбільшим за сукупною потужністю ядерним потенціалом на Землі.
Нині США є «чемпіоном» за продуктивністю праці, освоєнням Світового океану та космосу. Саме американські астронавти першими ступили на поверхню Місяця, а завдяки амбітному проекту Ілона Маска мають шанс бути першими на Марсі. США очолює рейтинг країн за ВВП, який становить майже 25% від світового показника. За ВВП на душу населення США посідає 7-ме місце в світі та 1-ше в Америці. Американський долар є головним розрахунковим засобом у світовій валютно-фінансовій системі. Інвалютні резерви центральних банків країн світу майже на 2/3 складаються з доларів, в доларах відбувається 3/4 операцій міжнародного банківського кредитування.
США є також регіональним лідером. За їх ініціативи було укладено Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА), яка є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням майже у півмільйона осіб та близько 30% світового ВВП.
Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Місце США в міжнародному поділі праці визначає ряд чинників (мал. 143). У першій половині XX ст. провідними чинниками були природно-ресурсний, працересурсний та споживчий. Розміщення нових наукомістких виробництв у другій половині XX - на початку XXI ст. все більше орієнтується на науково-технологічний та екологічний чинники. Вже під час Другої світової війни в США почали з'являтися науково-промислові парки та технополіси. Науково-промислові парки тісно пов'язані з університетами і часто групуються навколо них, отримуючи звідти нові ідеї та молодих учених.
Пояснення: