Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — Кропивницький.
Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області (за винятком смт Власівка) розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований поблизу Добровеличківки.
ответ:Україна знаходиться в центральній частині Східної Європи на перетинанні транспортних шляхів з Європою в Азію та зі Скандинавських країн у країни Середземноморського регіону.
Велика частина території України розташована на південно-заході Східноєвропейської рівнини. Лише 5% займають гори: Українські Карпати – на заході і Кримські гори – на півдні. У Карпатах знаходиться найвища вершина України – гора Говерла (2061 м), найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кіш (1545 м).
У межах кордонів України довжина берегової лінії Чорного моря складає понад 1500 км. Морські береги на території України переважно положисті (за винятком району Кримських гір). Температура води в узбережжі взимку коливається від 0° до +8 °С, улітку – досягає +25 °С.
Берега Азовського моря низинні, прямі, з характерними піщаними косами. Азовське море неглибоке, узимку вода біля берегів замерзає. Температура поверхні води влітку досягає +25° – +30 °С.
В Україні налічується понад 73 тис. річок. Більшість річок України відносяться до басейнів Чорного й Азовського морів. Лише Західний Буг й інші праві притоки Вісли відносяться до басейну Балтійського моря. Найбільші ріки – Дніпро і Дунай – є судноплавними.
На території країни розташовано понад 20 тис. водойм, з них більше 3 тис. – озера. Знаходяться вони переважно на Поліссі, в Причорноморській низовині й у Степовому Криму.
Объяснение:
В России почвы отличаются разнообразием. К главным типам, встречающимся на территории нашего государства, относятся:
тундровые глеевые почвы – отличительной чертой этих почв является малое содержание гумуса и повышенная кислотность. Находятся южнее арктических почв в районах вечной мерзлоты.
арктические почвы – такой тип почвы образуется в процессе таяния вечной мерзлоты. Плодородный слой составляет не более 2 см.Эти почвы не восстанавливаются и из-за сурового климата на них нет растительности.
подзолистые почвы – тип почв характерный для лесов с содержанием гумуса до 4%. Из-за воздействия с кислотой эти почвы называют кислыми. Для получения стабильного урожая почвы нужно удобрять и правильно обрабатывать.
серые лесные почвы – образуются в лиственных лесах исключительно с континентальным климатом. Из-за содержащегося в почве кальция вода не проникает внутрь и не размывает ее. Плодородность средняя, так как слой гумуса не превышает 8%.
бурые лесные почвы – почвы распространены в лесах умеренного климата. Плодородный слой составляет 30 см, далее следует слой глины 20-40 см. Основные подвиды: оподзоленные, типичные, глеевые.
каштановые почвы – распространены в таких природных зонах, как степи и полупустыни. Плодородный слой достигает 4,5%, что является показателем средней плодородности почвы