У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
Для збереження унікальної природи гір створюються заповідники і національні парки. Так, величезну територію, яка прилягає до Евересту, займає національний парк Сагарматха.
I ряд - Западно-Сибирская равнина. Плоскость выражена крайне низкой аккумулятивной равниной с однообразным рельефом. Основными элементами рельефа являются широкие плоские междуречья и речные долины. Здесь свойственны разнообразные формы проявления многолетней мерзлоты и высокая заболоченность.
II ряд - Среднесибирское плоскогорье.Расположенное на территории между реками Енисей и Лена Среднесибирское плоскогорье состоит из нескольких сильно расчленённых плато с преобладающими высотами 320-740 м. Высочайшее плато плоскогорья - Путорана (максимальная высота 1700 м) - находится на севере Средней Сибири и расчленено долинами рек и ледниковыми трогами
III ряд - г. Гималаи. Горы очень высокие : только нагорье , практически нет ровных мест , на верхушках гор лежит снег. Самая высокая точка - 8848 метров