Зона широколистих лісів займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка – Хмельницький – Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів.
Зони мішаних і широколистих лісів лежать у межах атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Літо тепле і вологе. Зима м’яка, з частими відлигами. Весна затяжна й прохолодна. Середні температури на заході в січні – –4,5°...–5 °С, на сході –7°...–8 °С; у липні – +17° на заході і +19,5 °С на сході. Але екстремальні показники температур дуже відрізняються від середніх: відповідно –39 °С та +39 °С. Безморозний період триває 160–210 днів. У зоні мішаних лісів випадає 500–600 мм опадів на рік, у зоні широколистих лісів – 700–600 мм. Їх спричиняє надходження атлантичних циклонів із західними вітрами. Близько 75 % опадів випадає у теплий період. Випаровуваність не перевищує 400–450 мм, тому зволоження надмірне. Сніговий покрив утримується 90–100 днів. Кліматичні умови зон мішаних і широколистих лісів сприятливі для життя та господарської діяльності людини.
Зони мішаних і широколистих лісів мають неоднорідний рельєф у зв’язку з розміщенням у межах кількох тектонічних структур Східноєвропейської платформи. Зона мішаних лісів займає північну частину Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини в межах так званого Прип’ятського прогину. Тому для поверхні характерний низовинний рельєф. Тут виділяються Поліська низовина і північна частина Придніпровської низовини. Пересічні висоти становлять 150–200 м. На північ і на схід висоти зменшуються до 110–135 м, територія стає похилою в бік річок. Переважають гравійні, піщані й піщано-глинисті відклади. Найвищою частиною Полісся є Словечансько-Овруцький кряж на Житомирщині з максимальною відміткою 316 м. Земна кора тут складена твердими породами Українського щита: пірофілітовими сланцями, пісковиками, рожевими і червоними кварцитами, вік яких становить 1,3–1,5 млрд років. Каміння, що тут видобували, застосовували під час спорудження Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві.
Характеристика природной зоны смешанных лесов
Смешанные леса являются переходным звеном между таежной зоной и широколиственными лесами. Название природной зоны говорит само за себя: здесь произрастают как хвойные породы деревьев, так и листопадные. Смешанные леса встречаются на территории России и европейском регионе, Южной и Северной Америки, Новой Зеландии.
Климат этого природного комплекса довольно мягкий. Зимой температура опускается до -15 градусов по Цельсию, а летом колеблется в пределах +17-24.
По сравнению с тайгой, лето более теплое и продолжительное. Количество годовых атмосферных осадков превышает испарение, что послужило толчком к появлению листопадных деревьев.
Отличительной чертой смешанных лесов является хорошо развитый травяной покров, растущий на дерново-подзолистых почвах.
Рис. 1. В зоне смешанных лесов очень развит травяной покров.
Для этой природной зоны характерна четко выраженная ярусность – изменение вида растительности в зависимости от высоты:
самый высокий ярус хвойно-лиственных лесных массивов составляют могучие дубы, сосны и ели;
ниже располагаются липы, березы, дикие яблони и груши;
далее растут самые низкие деревья: калина, рябина;
ниже располагаются кустарники малины, боярышника, шиповника;
завершает ярусность смешанных лесов разнообразные травы, мхи и лишайники.
Животный мир смешанных лесов также отличается разнообразием. Здесь живут крупные травоядные животные (лоси, кабаны, олени и косули), грызуны (бобры, мыши, хорьки, белки), хищники (лисы, волки, рыси).
Объяснение:
ответ:С Канадой
Объяснение: