Объяснение:
Тихоокеанське узбережжя Північної Америки та південну вузьку частину материка складає молодий альпійський пояс складчастості, який не завершив свого формування. Тут найбільш часті землетруси та є діючі вулкани. Найвищим серед вулканів Північної Америки є Орісаба (5747 м). Місцеві жителі називають вулкан Чітлалтепетль – “зоряна гора”.
Попокатепетль – вулкан на півдні Мексики. Назва в перекладі з мови місцевих індіанців означає “гора, що димить”. Висота вулкана становить 5432 м. Попокатепетль – діючий вулкан. Він майже безперервно димить. Територія навколо вулкана проголошена національним парком.
Найактивнішим у Північній Америці є вулкан Ісалько у країні Сальвадор. Його висота — 1885 м. Близько двохсот років він діє безперервно. Виверження повторюються кожні 2-10 хвилин. Цей вулкан служить маяком для моряків.
() () ) -) () () () () (=-((=) () () (
Объяснение:
Особливо багато в Північній Америці природного газу, кам'яного і бурого вугілля, цинку, молібдену.
Найбільші поклади вугілля знаходяться на передгірному західному схилі Аппалачів - у так званому Пенсільванському басейні (район Скрентона).
Основні райони поширення нафти належать до Аппалачського прогину. Нафта залягає у відкладах силурійського, девонського і карбонового віку. Це - басейни Канзасу, Оклахоми, Техасу.
З рудних копалин Північна Америка багата на залізну руду. Великі родовища залізної руди залягають у районі Великих озер. Більша частина запасів зосереджена в Канаді (штат Онтаріо). Великі поклади залізної руди є на півострові Лабрадор і на півдні Аппалачських гір - у штаті Алабама. Останні родовища пов'язані із силурійськими породами.
ответ:За́падно-Сиби́рская равни́на — равнина, расположенная на севере Азии. Занимает всю западную часть Сибири от Уральских гор на западе до Среднесибирского плоскогорья на востоке. На севере ограничена побережьем Карского моря, на юге до Казахского мелкосопочника, на юго-востоке Западно-Сибирская равнина, постепенно повышаясь, сменяется предгорьями Алтая, Салаира, Кузнецкого Алтая и Горной Шории[1]. Равнина имеет форму суживающейся к северу трапеции: расстояние от её южной границы до северной достигает почти 2500 км, ширина — от 800 до 1900 км, площадь — 2,7 млн км²[2].