Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%.
Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.
Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі.
Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.
На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.
Объяснение:
Грузооборот в морских портах Казахстана составил 5 млн. тонн
Отрасль водного транспорта является одной из перспективно развивающихся направлений транспортно-логистического комплекса, актуальность которого обусловлена интенсивным увеличением грузооборота в морских портах Казахстана, развитием экспортных и транзитных перевозок.
Оказывающие услуги судам различного тоннажа морские порты Актау, Баутино и Курык, на сегодня, имеют все возможности для дальнейшего развития экономики Казахстана. Республиканское государственное учреждение «Морская администрация портов РК» Комитета транспорта Министерства индустрии и инфраструктурного развития РК является территориальным подразделением, осуществляющим контрольно-надзорные и реализационные функции в области эксплуатации морских судов в акватории данных морских портов. По итогам 2019 года их общий грузооборот составил более 5 млн.тонн.
Перед выходом судов в море, инспекторами Морской администрации портов осуществляется осмотр в соответствии с международной конвенцией, ратифицированной РК, а также действующими законодательными актами. За 2019 год в трех портах оформлено 4174 судозаходов, осмотрено 340 судов перед выходом в море. Отказано выходу в море 11-ти морским судам. За совершение административного правонарушение возбуждено 56 административных дел.
В ходе осмотра судна проверяются судовые и регистровые документы, действующие свидетельства судна, дипломы и свидетельства экипажа судна, аварийные средства, средства пожаротушения, навигационные и механические оборудования, машинное отделение, корпус судна, грузовая марка, документы перевозимого груза.
Стоит отметить, с момента создания Морской администрации портов Республики Казахстан осуществляется выдача удостоверения личности моряка и мореходной книжки, которая дает возможность казахстанским морякам работать во всем мире. Также с 2020 года начата выдача профессионального диплома моряка.