Протягом усього часу існування людської цивілізації відбувалася взаємодія природи та людини. З ровитком технічного прогресу і зростанням чисельності населення збільшувалось антропогенне навантаження на природне середовище. В якийсь час настав момент, коли зміна компонентів природи досягла таких масштабів, що відновлення природної рівноваги стало неможливим без координації та поєднання зусиль усіх країн планети.
Зменшення площ лісів, опустелювання, забруднення навколишнього середовища, парниковий ефект, зменшення озонового шару планети – це неповний перелік екологічних проблем, які можна класифікувати як глобальні. Вирішення цих проблем можливе лише за умови поєднання зусиль усього людства. До глобальних також відносять проблеми війни та миру, бідності, боротьби з тероризмом, демографічні проблеми тощо.
Прямими наслідками зменшення лісовкритих площ є зменшення кисню в атмосфері, ерозія ґрунтів, опустелювання, зменшення популяції живих організмів.
Внаслідок парникового ефекту може статися загальне потепління на планеті, підвищення рівня вод Світового океану та затоплення значної частини прибережних територій.
Погіршення озонової ситуації загрожує значними негативними наслідками для живого світу планети. Може відчутно знизитись урожайність деяких сільськогосподарських культур, а збільшення дози ультрафіолетового випромінювання призведе до відчутного послаблення імунної системи людини і стане причиною багатьох хвороб.
Найбільшими забруднювачами атмосфери є промислово розвинуті країни. Саме тут зосореджені найпотужніші промислові підприємства, експлуатується велика кількість транспортних засобів, що вкупі спричинюють значні викиди в атмосферу шкідливих речовин. Першим дієвим заходом у подоланні цієї проблеми є підписання і введення в дію з лютого 2005 року, так званого, Кіотського протоколу. За цією угодою кожна з країн-учасниць бере на себе зобов‘язання дотримуватись обмежень на шкідливі викиди в атмосферу згідно встановлених квот.
Значного забруднення зазнали води Світового океану внаслідок захоронення різних відходів, аварій суден, техногенних катастроф тощо.
Особливе місце серед забруднених територій займають райони ядерних випробувань та радіаційних катастроф. Деякі з цих регіонів вилучені із господарського використання на сотні, а, можливо, і тисячі років. Це є доказом того, що навіть локальні інциденти на ядерних об'єктах і випробування, не кажучи вже про застосування ядерної зброї, становлять страшну загрозу для людства. Альтернативою тут можуть бути нерозповсюдження ядерних арсеналів із подальшою повною забороною ядерної зброї на Землі, а також упорядкування діяльності цивільних ядерних об‘єктів.
Плодородие почв зависти от их состава. Сколько в них перегноя, минеральных солей, кислорода, воды, азота и.т.д. Плодородные почвы могут образовываться только в теплых или с умеренным климатом местах. Должно быть много растительности, хотя б не много животных, для образования перегноя. Рельеф должен быть не горный и не равнинный, потому что в горах камни а на равнине почву выдуваются и высушаются. Так же место должно быть более менее влажным, т.к для образования перегной нужны живые бактерии, а в пустыне они не живут. Примеры стран и мест где образуется и есть перегной: ЮГ России, болотистая местность Сибири, Венгрия, Болгария, Западная часть США.
написала
Объяснение:
Протягом усього часу існування людської цивілізації відбувалася взаємодія природи та людини. З ровитком технічного прогресу і зростанням чисельності населення збільшувалось антропогенне навантаження на природне середовище. В якийсь час настав момент, коли зміна компонентів природи досягла таких масштабів, що відновлення природної рівноваги стало неможливим без координації та поєднання зусиль усіх країн планети.
Зменшення площ лісів, опустелювання, забруднення навколишнього середовища, парниковий ефект, зменшення озонового шару планети – це неповний перелік екологічних проблем, які можна класифікувати як глобальні. Вирішення цих проблем можливе лише за умови поєднання зусиль усього людства. До глобальних також відносять проблеми війни та миру, бідності, боротьби з тероризмом, демографічні проблеми тощо.
Прямими наслідками зменшення лісовкритих площ є зменшення кисню в атмосфері, ерозія ґрунтів, опустелювання, зменшення популяції живих організмів.
Внаслідок парникового ефекту може статися загальне потепління на планеті, підвищення рівня вод Світового океану та затоплення значної частини прибережних територій.
Погіршення озонової ситуації загрожує значними негативними наслідками для живого світу планети. Може відчутно знизитись урожайність деяких сільськогосподарських культур, а збільшення дози ультрафіолетового випромінювання призведе до відчутного послаблення імунної системи людини і стане причиною багатьох хвороб.
Найбільшими забруднювачами атмосфери є промислово розвинуті країни. Саме тут зосореджені найпотужніші промислові підприємства, експлуатується велика кількість транспортних засобів, що вкупі спричинюють значні викиди в атмосферу шкідливих речовин. Першим дієвим заходом у подоланні цієї проблеми є підписання і введення в дію з лютого 2005 року, так званого, Кіотського протоколу. За цією угодою кожна з країн-учасниць бере на себе зобов‘язання дотримуватись обмежень на шкідливі викиди в атмосферу згідно встановлених квот.
Значного забруднення зазнали води Світового океану внаслідок захоронення різних відходів, аварій суден, техногенних катастроф тощо.
Особливе місце серед забруднених територій займають райони ядерних випробувань та радіаційних катастроф. Деякі з цих регіонів вилучені із господарського використання на сотні, а, можливо, і тисячі років. Це є доказом того, що навіть локальні інциденти на ядерних об'єктах і випробування, не кажучи вже про застосування ядерної зброї, становлять страшну загрозу для людства. Альтернативою тут можуть бути нерозповсюдження ядерних арсеналів із подальшою повною забороною ядерної зброї на Землі, а також упорядкування діяльності цивільних ядерних об‘єктів.