Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Подробнее - на -
Горы ,горный хребет,нагорье,долина, впадина
Объяснение:
Горы — сильно расчленённые части суши, значительно, на 500 метров и более, приподнятые над прилегающими равнинами. От равнин горы отделены либо напрямую подножием склона, либо предгорьями. Горный хребет — крупное линейно вытянутое поднятие рельефа с чётко выраженными склонами, пересекающимися в верхней части . Нагорье — обширный по площади участок земной поверхности, представляющий сочетание плоскогорий, горных хребтов и массивов, иногда чередующихся с широкими плоскими котловинами, плато и долинами, и в целом расположенный на высоко поднятом (свыше 1000 м) пьедестале. Доли́на (речная) — отрицательная, линейно-вытянутая форма рельефа с однообразным падением. Впадина — термин в геологии, описывающий более или менее замкнутое понижение земной поверхности относительно окружающей местности в пределах суши, дна океанов и морей.